Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами
Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки:
- займають позицію одного члена речення;
- пов’язані між собою сурядним зв’язком;
- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;
- виражають однотипні поняття;
- мають переважно однакове морфологічне вираження.
Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло.
Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.
Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення:
- слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде;
- слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се;
- слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір.
Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований.
Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:
- єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий.
- протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає.
- розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини.
Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться:
- між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.
- між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
- між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів.
- між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.
- перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.
- коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.
Кома не ставиться:
- коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.
- між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів);
- між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.
- у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.
Я думаю що , моє мiсто через сто рокiв буде старе, та мудре. Воно буде якесь чарiвне. В моєму мiстi буде жити любов та спокiй, а люди будуть добрi та счастливi. Вченi придумають щось нове, щоб людям було легче. Я вважаю що саме таке моє мiсто буде через сто рокiв.
<span />У моїй родині багато человек.Сестра,Брат,Тато,Мама,Дядько і Тетя.Каждый Новий Рік у нас є традиція готувати запеченнцю курку під сыром.На великдень ми фарбуємо яйця і радуемся.Праздники це прекрасно.Мы всі любимо їх відзначати. Простите за опечатки если есть.
Чесний [ ч е с н и й ], наголос на е вісний [ в<span>’ </span>і с н и й], наголос на і проїзний [ п р о й і з н и й], наголос на и тижневий [ т и ж н е в и й], наголос на е якісний [ й а к’ і с н и й], наголос на я контрасний [ к о н т р а с н и й], наголос на а кількісний [ к’ і л' к’ і с н и й], наголос на перше і кістлявий [ к’ і с т' л' а в и й], наголос на а радісний [ р а д' і с н и й], наголос на а обласний [ о б л а с н и й], наголос на и жалісний [ ж а л' і с н и й ], наголос на а
