Тугар Вовк — один з головних персонажів повісті І. Франка «Захар Беркут». Тугар - боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини.
Виглядає Тугар Вовк так: "плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів".
Характер Тугара Вовка такий:
Він пихатий, гордий та гнівливий. Вважає себе вищим за громаду.Він підступний, жорстокий і хитрий. Любить гроші, славу та владу. Тому Тугар Вовк стає зрадником, допомагаючи ворогам - монголам.
Тугар вовк - негативний персонаж твору, хоча позитивні риси в нього теж є. Наприклад, він дуже любить свою доньку
1. Вони знову !
2. Вилазка до шафи.
3. Розмова під акацією.
4. Прогулянка з Ростиком.
5. Мандрування в часі.
6. Щедрий вечір, добрий вечір .
7. Ревізія у шухляді.
8. Іди,Іди,дощику!..
9. Всі знайомі,всі свої.
10. До старого парку.
А как твор или просто про лося как про животного?
1. Знайомство. (або Сердитий Василько.)2.Вигадка матері . а) "краще б ... вчився". б) Кого ж з трьох? в) Вибір зроблено.3. Василькіна прихильність.4.Збори.5. Страшна правда про одруження.6. "Нехай його й кат візьме!" (або Щасливий кінець)
Поведінка і риси характеру героя:
а) непосидючий («…неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)
б) сильний («…першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…»);
в) відкритий («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»);
г) впертий («…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»);
д) стійкий («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…»);
е) правдолюб («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»);
є) непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати»);
ж) спокусник («…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»);
з) шанобливий до батька («…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»);
и) спритний («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»).
1.4. Значення образу Федька для сучасників.
2. Бесіда за питаннями для обговорення образу Федька
Яку характеристику подає автор Федьку на початку твору?
а) будівництво із піску; б) запускання змія.
Чи є у хлопця доброта? В чому вона виявляється?
Хто були батьки Федька? (Батько Іван — «типографчик», мати Іваниха — домогосподарка) Як їх характеризує В. Винниченко?
Охарактеризуйте його поведінку під час сварки з батьками.
За що батько давав гроші Федьку?
У зв’язку з чим Федько повсякчас отримував тумаків від батька?
Як автор характеризує свого героя? («Мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, нещастячко, сибіряка, халамидро, ідоляко, падлюко, люципере»)