Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна! А вам?
Чванливість є не гарною рисою людини.
У моїй школі навчається пихата дівчинка.
Не треба зазнаватися , навколо також є люди.
Я відчуваю гордість за свою родину.
Мова-це не від*ємна частина кожного з нас. Існує вона-існуєм ми. Без мови немає нації, бо саме вона об*єднює її, без мови ми не могли б висловити свою думку і просто поспілкуватись. Тому мова потрібна нам, без неї ми як *птах без крил*