Положительно. Поддерживая
Так как
Племя было воистину сильным! Оно сражалось за себя, за народ и этот поступок героический.
Племя могучее не только из-за того, что они сильны оружием, но также они сильны духом
<span>А. С. Пушкин
Унылая пора! Очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса -
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и золото одетые леса,
В их сенях ветра шум и свежее дыханье,
И мглой волнистою покрыты небеса,
И редкий солнца луч, и первые морозы,
И отдалённые седой зимы угрозы.</span> Л. К. Толстой <span>Осень! Обсыпается весь наш бедный сад.
Листья пожелтелые по ветру летят.
Лишь вдали красуются там, на дне долин,
Кисти ярко-красные вянущих рябин.
</span>А. Н. Плещеев
<span>
Осень наступила,
Высохли цветы,
И глядят уныло
Голые кусты.
Вянет и желтеет</span><span>Травка на лугах.
Только зеленеет
Озимь на полях.</span><span>Туча небо кроет,
Солнце не блестит.
Ветер в поле воет,
Дождик моросит.
Воды зашумели
Быстрого ручья.
Птички улетели
В тёплые края.</span>
Чернушка - черная курица, скрашивающая одиночество главного героя. она же в благодарность за спасение провела мальчика в подземное царство гномов.
большей информацией не владею, увы :(
Ответ:
Новий розділ в історії української гейнеани відкривається після 1917 року. У 1918-1919 роках виходить двотомник віршів Гейне в перекладах Д.Загула та В. Кобилянського, а в 1930-1933 роках “Вибрані твори” в чотирьох томах та “Г. Гейне. Сатира” у перекладах Дмитра Загула.
На значно вищий рівень підноситься майстерність українських перекладачів Гейне після Великої Вітчизняної війни, оскільки в цю роботу активно включаються: Павло Тичина, Андрій Малишко, Сава Голованівський, Оттілія Словенко. У цей час Максим Рильський перекладає сонети Гейне, Микола Бажан - чіткі строфи “Диспуту”, Володимир Сосюра - мініатюри “Нової весни”, а Леонід Первомайський - лірику й сатиру.
По війні в Україні виходять “Вибрані поезії” (1955), “Вибрані твори” в двох томах (1956), “Вибрані твори” в чотирьох томах (1972-1974) та “Твори”(1974). Найповніше спадщину Гейне представлено в чотиритомному виданні за редакцією Л. Первомайського та О. Дейча, де крім поетичних, опубліковано чимало прозових творів, які українською мовою ще не перекладалися.
За роки Радянської влади твори Гейне видавалися українською мовою 16 разів. Їх загальний тираж перевищив понад сто двадцять тисяч примірників. Ці дані говорять про глибоку повагу та любов українського народу до великого поета-демократа, борця проти соціального гноблення, за революційне перетворення світу. Вони є свідченням справжньої актуальності творів Генріха Гейне для сучасного читача.
