Зарубить себе на носу
как две капли воды
яблоку не где упасть
тише воды, ниже травы
как с гуся вода
Ми з братом поїхали відпочити на пару лней за місто влітку. Сидимо ми в будиночку і прийшла до нас сусідка розговорилися і розповіла вона нам історія про їх загадачное озеро. Хто не піде на берег цього озера вночі вранці вже не повертається. Багато рибалок пропадало і ніхто досі так і не знайшов. Але вийшло один раз, так що все ж один рибак якимось дивним чином вижив. Його знайшли бессознания недалеко від лісу прийшов в себе і чомусь постійно твердив про якусь дівчину в білому платті. Потім як виявилося кожну ніч коли повний місяць з'являється якийсь фантом дівчата нареченої яка плаче на березі. Нас дуже зацікавила ця історія і ми вирішили поговорить з цим рибаком а так само зі старожилами села. Рибак розповів він прийшов на річку поставив удачки все як звичайна риболовля. І тут тільки добре вже здалася місяць і бачить він світло на іншому березі озера а на тому березі теж був один рибалка. Так от він бачив дівчину, яка була одягнена в білу весільну сукню і як то дивно сиділа на березі і плакала вона нагиналась до цього рибаку як би ооплакивая його. А на наступний ранок його знайшли мертвим. Ми взагалі повністю заплуталися якась дівчина оплакує? Фантом ? Дурниця якась подумали. А потім ми знайшли старого і він нам розповів, що давним давно в одну дівчину закохалася хлопець. І ось вже майже повинна була бути весілля. Хлопець пішов гуляти лісом за ягодами за грибами і квіточок набрати щоб здивувати кохану. А побачив як бракантеры риби виловлюють він підійшов і більше звідти не повернувся. Щоб не було свідків його вбили ці браконьєри. Дівчині розповіла її подруга. Бідна дівчина зі сльозами вночі у весільній сукні пішла на озеро і стрибнула з мосту щоб бути зі своїм коханим вічно. Вона з-за двох браконьєрів не навиділа всехх рибалок. Тому вони й гинули
Література для мене це-мистецто душі.Яке розквітає з кожним роком ще більше і більше.Це скарб народу,який був набутий роками,століттями.
<span>Чому місто назвали «містом дружних майстрів»?
</span><span>Як вирішив досягти перемоги Крос?
</span><span>Де відбувалися казкові події?
</span><span>Яке рішення повідомила Рада найстаріших майстрів?
</span><span>Чого вчить ця казка?</span>
Жінка... Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі — продовжувати рід людський. Але в різні періоди існування людства роль жінки в суспільстві не була однаковою.Як на мою думку, то на долю жінки випадає значно більше перевантажень, ніж на долю чоловіка. Можливо, саме тому природа створила жінку значно витривалішою. Жінка терпляче зносить і емоційні перевантаження, і фізичні. Медики доводять, що навіть біль жінка і чоловік витримують і відчувають по-різному. Цим зумовлено, що і генетичний код жінки довший, хоча серед чоловіків теж немало довгожителів. А втім, все це суто індивідуальне.А от щодо ролі жінки в суспільстві, то тут немає спільної думки як серед чоловіків, так і серед жінок. Особисто я вважаю, що жінка сама має зробити вибір між сім'єю і кар'єрою. Переконана на прикладі своєї сім'ї, що моє судження правильне. Коли мій старший брат був зовсім маленьким, то мама віддала його в дитячий садок (тоді матерям дозволялося бути з дитиною лише до одного року), де і почались його хвороби. Він переніс кілька запалень легенів, які переросли в хронічну форму, і залишився хворобливим на все життя. У той час медики приділяли велику увагу лікуванню, а не профілактиці захворювань. Я впевнена, що матері повинні доглядати своїх дітей аж до школи. А якщо жінка працює, то вона не може повною мірою віддаватись сім'ї. І навпаки, сімейні проблеми заважають жінкам у становленні кар'єри. А наше суспільство, на жаль, поки що не допомагає своїм громадянам, бо само переживає період становлення.Я не впевнена в тому, що жінки-політики чи жінки-бізнесмени щасливі. Чи може жінка почувати себе щасливою, якщо значну частину життя перебуває поза домівкою, обмежуючись телефонними розмовами з дітьми і чоловіком? Якщо сім'я дружна, то ні. Адже дітям мама потрібна постійно, їм необхідно відчувати її ласку, чути її голос, бачити її посмішку. Інакше — це не сім'я.Я з іронією ставлюсь до феміністок, бо вважаю, що між жінкою і чоловіком ніколи не може бути рівноправ'я, бо обов'язки у них різні, отже і права мають бути різні. І тільки невдахи називають себе феміністками, бо вони обділені долею. А кожна нормальна жінка мріє бути єдиною і коханою.<span>У будь-якому суспільстві у жінки є право на щастя. А говорячи про роль жінки в суспільстві, варто врахувати, що саме від неї залежить фізичне і моральне здоров'я підростаючого покоління, а значить, майбутнє нації. Ось тому посилюється громадський рух матерів, яких непокоїть наше майбутнє. Цим рухом я захоплююсь, бо він не відриває жінку від сім'ї, а ще більше наближає, бо саме жінка є берегинею сімейного вогнища, у цьому полягає її значимість для суспільства.</span>
