Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Долетiла осiнь i до Лаври! Стало синiм та незрадливим таке колись блакитне небо. Прозора вода наче дзеркало вiдбиває небесний настрiй.Дерева прагнуть зардiтись наче куполи церковнi виграють осiннiми, гарячими барвами. Тiльки велич священноi архiтектури,здається не пiдвласна порам року, мовляв, нехай вони до неi пiдлаштовуються, прикрашають.
Хто? зайчики, що роблять? стрибають,як? весело, зайчики які?сонячні,стрибають де? по воді.
Разом, удвох, гуртом, ледве, дуже, занадто, завтра, торік, давно, поблизу, там, вчора, спросоння, згарячу, мимоволі, зопалу, на зло, напоказ, наперекір, на щастя, треба, слід, можна.
Прийшло до тебе щастя побажай щоб зигрило воно й твого товариша
<span>Баба дала йому торбу, наклала туди чорного черствого хліба, пляшку води дала й випровадила його з дому.
</span><span>Ну, йди, та щоб ти вже й не вертався й щоб не признавався, що ти наш син.
</span><span>От вони розіслали свитки на траві, посідали, давай полуднувати.
</span><span>А там серед двору столи понаставлені й понакривані, бочки меду та горілки повикочувані — пий, душе, їж, душе, чого забажаєш!
</span><span>Дурень прилетів із товариством на тім кораблі, спустився в царя перед вікнами, повиходили вони з корабля й пішли обідати.</span>