Є такий вислів"життя-біль",але чи вона так?Навіщо нам жити?У чому сенс життя?Ці питання задають дуже багато людей кожного дня.На мою думку ми живемо для того,щоб чогось добитися у цьому житті.Під словом "чогось" я не маю на увазі матеріальне збагачення чи егоїстичні прагнення,а саме бути такою людиною якою б поважали їнші.Адже у цьому "забрудненому" світі є дуже мало людей які могли б допомогти іншим не чекаючи від цього користі.Саме люди які готові допомогти у любу хвилину,які є добрими не егоїстичні- це люди з великої літери.Адже ми створені0,щоб допомагати один одному та доповнювати риси один одного.На мою думку у житті не є саме головніше матеріальне збагачення,томущо гроші пропадуть,а ось ті духовні цінності ніколи.Тому на мою думку сенс життя-це стати такою людиною,якою б всі пишалися!
Диеприсливник роздум речення ищешь цитаты и выписуешь!!
Світанок – саме моє улюблене час доби. Для мене це час пробудження внутрішніх почуттів моєї душі. Особливо мені
подобається спостерігати за світанком на березі річки, де тихо і спокійно можна побути наодинці з природою. Вийдеш до берега, кругом тиша … На душі спокій. Повітря свіжий і прохолодний.
Пробудження природи – неймовірно прекрасне явище, повне таємничості і загадковості. Стоїш біля берега і чуєш кожен звук, кожен шурхіт. Сонце поступово встає з-за горизонту, і природа радіє цьому появи! З’явилося сонце, а це означає, що сьогодні буде новий ранок, новий день, і все погане, що було вчора, забудеться.На траві краплі роси, ще не висохлі після густого ранкового туману. Очерет на річці тихо погойдується, перешіптуючись з ранковим вітерцем. Вже стає жарко.
Кожен раз, зустрічаючи літні світанки біля річки, я все більше закохуюся в цей час доби. Як прекрасна прокидається природа! І тиха річка, що виблискує ніжним<span>перламутром, і спокійно погойдується очерет, дерева, шелестять листям, птахи, що співають ніжні трелі, краплі роси, які падають з кущів. Все це неймовірно загадково і красиво! Завтра знову прийду на цей берег, щоб знову спостерігати за самим прекрасним для мене часом доби – світанком</span>
Ответ:
Як парость виноградної лози, плекайте мову
>Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, — рідна мова.
/ М. Рильский /
Рідна українська мова — це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. До велетнів української національної культури безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко, Максим Рильський. Шевченко ввібрав у себе могутній волелюбний дух українського народу. У своєму "Кобзарі" народний співець відобразив ціле море народного горя, невольницький поклик до помсти й порив до свободи, чарівну красу української пісні. Вогненною піснею та віщим словом повернувся поет до рідної своєї України.
Объяснение: