Маршрутне таксі неквапливо рухалося вуличками міста. Юрій дивився у вікно й насолоджувався музикою радіо, злегка відбиваючи ритм пальцями. За кермом - досвідчений водій, машин на дорогах небагато.
Світлофор, зелене світло - водій поволі рушає. Прямо на них на шаленій швидкості мчить "Ленд Ровер"; мабуть, він хоче проскочити. Усе відбувається дуже швидко - потім події розтягаються, ніби при сповільненому режимі перегляду кінострічки. Водій маршрутки повертає праворуч, тисне на гальма: він з усіх сил намагається уникнути зіткнення.
Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: активу́ючий, зелені́ючий, за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Дієприкметник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прикметника, що відбито й в назві: дієприкметник буквально означає прикметник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія часу (теперішній — діючий, сивіючий; минулий — замерзлий, посивілий), категорія виду й стану (доконаний — прочитаний; недоконаний — народжуваний). Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого його утворено. Порівняйте: запланувати — запланований (доконаний вид), планувати — планований (недоконаний вид). Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений.
<span>ЛЛЭТЬСЯ-ДІЄСЛОВО ЗРАННЯ-ПРИСЛІВНИК ДВОЯРУСНИЙ-ПРИКМЕТНИК</span>
(Бі ло ру с:)
Б- глухий,приголосний
і-голосний
л-пригол,м,який,дзвінкий
о -голосний
р пригол,твердий,дзвінкий
у-голосний
с-,шумний,пригол,,глухий