Ответ:
7.
1. пережиті
2. не позичений
3. не зораних
8. прибита, хилився, зроблений, причеплені.
9. Сікти - посічений, мастити - мащений, зберегти - збережений, запрягти - запряжений, зносити - зношений.
10. Тремтячий, клекітливий, збентежений, відкритий.
Тремтячими руками бабуся відкривала конверт.
Клекітливий вир нісся схилами Карпат.
Мій збентежений розум не хотів приймати цю жахливу правду.
Відкрита нещодавно планета виявилася зіркою
Объяснение:
Ми живемо в дуже неспокійному світі, у якому зникають духовні ціності. Часто доводилося ставати свідком брехні, злочиності , вульгарності, люди потерпають від своїх вчинків. Невже нашому суспільству не зрозуміло, що нам надається лише один шанс ,щоб жити.
Чому світ такий жорстокий ? Я постійно задаю собі це питання. Із ненавистю наповнена людська душа. Син цурається батька, мати- зозуля відмовляється від свого дитяти. Влада і гроші цінуються понад усе. Нищаться одвічні людські ціності, наче відходять у небуття такі почуття, як совість, честь, благородство.
Не треба далеко ходити. Потрібно залишитися у храмі власної душі. Скоро там буде порожнеча.
Я важаю, можливо моя думка і хибна, що в житті все повинно бути в своїх межах. Головне бути впевненим у своїх можлтвостях.
Але не можу втриматись від зневаги, коли бачу людську ваду , таку як егоїзм. Байдужість , холодність- це гірші риси людини бо саме в них народжується жахливий злочин. Звісно всі ми не без гріха . Потрібно з повагою ставитися до тих людей, які змінюють свої недоліки на хороші якості. Давайте , перемагати свої недоліки, цінувати людей і світ стане кращим!
Споріднені слова до слів: допомогти, клонити, скочити, лізти, котити, сідати, застерігати, терти, гребти, різати, везти, ноша, в
Pr1te
Допомогти - допомога, клонити - наклонитися, вхопити - хапати, везти- завезуть гребти-пригребутьь, різати- перерізаючий
борода борідка, лід- льодом
Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь
любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все
золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в
золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і,
здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.
Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій
красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А
іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка
відкривається перед тобою.
Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю
красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто
сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися
природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух
захоплює від усієї цієї пишноти.
<span>Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже
короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє
вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще
помилуватися мальовничими золотими пейзажами.</span>