1.Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова.
(В. Солоухін)
2.Я дуже люблю ... народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
(Л. Толстой)
3.Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце.
(Г. Лаубе)
4.Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову.
(Карл Маркс)
5.Рідна мова - мати єдності,
батько громадянства і сторож держави.
(Мікалоюс Даукша)
6.Мова – це глибина тисячоліть.
(М. Шумило)
7.Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.
(Іван Огієнко)
8.Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.
(Олесь Гончар)
9.Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.
(Олександр Олесь)
10.Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.
(Іван Огієнко)
^_^
У тестах ЗНО доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. У даному матеріалі детально описаний кожен тип і з прикладами. Односкладними називають речення з одним головним членом
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу: Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Розпустився ;
Роз - префікс ;
пуст - корінь ;
ивс - префікс ;
я - закінчення ;
<em><u>Звертайся )</u></em>
Я маю невелику родину:мама,татусь,я,2 бабусі,дідусь.Всі ці люди мої рідні люди.Вони потребують моєї уваги.Мої рідні люди не молодшають,деякі речі вони не можуть робити,я їм в цьому допомогаю.Я завжди допомагаю своїм бабусям та дідусю,бо я їх настільки люблю,що навідь зорю з неба принесу,якщо забажають.Мої батьки для мене все,без них життя втрачає свій сенс.Я піклуюся про них як тільки можу,я хочу,щоб вони були здорові,тоді вони будуть щасливі.Піклуйтесь про своїх рідних,вони все,що є у вашому житті.
Дуба ( імен ) темного ( означення ) вітка ( імен. ) вигнеться ( присудок ) калинова ( означення ) рожа ( імент. ) гайова ( означення ) колюча (означення ) покаже ( присудок ) листочки ( імен. ) дрібні ( означення ) додатково : речення складне