Твір «Калина», опис калини
Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.
можжевельник — слово из 4 слогов: мо-жже-вель-ник. Ударение падает на 3-й слог.
Транскрипция слова: [маж’:ыв’эл’н’ик]
1.У пустині дуже засушливо і тому завжди хочеться вод(и) - У Карпатах течуть корисні в(о)ди!
2.Найбільші г(о)ри-це Гімалаї - На Івана Купала кажуть "Гор(и),гор(и) ясно щоби не погасло"!
3,У школі дуже навіть не тепл(о) - Я люблю т(е)пло!
Природа - наш другий дім. Тому для її збереження потрібно докласти чимало зусиль. Природа дарує нам свою чарівну красу, продукти харчування, чисте повітря, житло, зміцнює здоров"я. Не буде живої природи, не буде і людей. Багатства природи не безмежні, тому ми маємо дбайливо оберігати,захищати, піклуватися про неї. Знищуючи природу - ми знищуємо себе.
Продовження
де раки зимують