Друзі — це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу.
<span>Чому ми обираємо собі в друзі цю людину, а не іншу? Мені здається, що друзями стають люди, які мають щось спільне. їх може об'єднувати спільність інтересів, спільність захоплень, спільність характерів. Навіть зовсім різні на вигляд люди можуть мати схожі риси характеру. </span>
<span>Кажуть, щоб зрозуміти себе краще, треба уважно подивитися на свого друга. Ніколи не стануть друзями чесна людина і підступна, працьовита і ледача, порядна і непорядна. Справжніх друзів завжди можна охарактеризувати одним словом. Вони можуть бути веселими, або винахідливими, або фантазерами, або мрійниками. </span>
<span>Добре, коли твій друг — чесна, порядна, добра людина, бо це означає, що ти і сам такий. </span>
Накрапає
на - префікс
крап - корінь
ає - -закінчення
Краса природи України - в чому вона?
<span> Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа - найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси України? Яка душа не озветься трепетною й щирою любов'ю до неї? </span>
Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. Вдень купається в них сонячне проміння, а вночі зірки милуються в них своєю красою.
<span> Квіти... Як їх багато на моїй землі! Вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках. Мені навіть здається, що слова "квітка" і "Україна" - це синоніми, бо такої квітучої землі, мабуть, нема ніде. </span>
<span> З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки... А соловей, пташиний цар, став беззаперечним символом української мови. </span>
<span> ...Україна за світовими стандартами - країна не дуже велика. Але, на мою думку, її можна порівняти з безцінним діамантом в оточенні земель інших країн. Діамантом, який передали нам пращури і який ми повинні залишити після себе наступним поколінням. І якщо ти вважаєш себе гідним сином чи дочкою рідної землі, то маєш берегти, примножувати її красу - і тоді вона заквітчає твоє серце й життя добром і щастям. </span>
неприємний, такий, що викликає украй негативне відношення до себе, небажаний.
Надміру посилювати, гіперболізувати що-
небудь, перебільшувати.
