На 2 части и озоглавить сказание о мудром Олеге
<span>В рассказе А. П. Платонова, Корова» мы знакомимся с мальчиком Васей Рубцовым, сыном путевого сторожа. Вася был добрым мальчиком. Он учился в четвертом классе и ходил в школу за пять километров от дома. Но он любил ходить в школу, «потому что, слушая учительницу и читая книги, он воображал в своем уме весь мир, которого он еще не знал. Ему казалось, что все страны и люди давно ожидают, когда он вырастет и приедет к ним» . Вася всегда стремился узнать больше о предмете, который его заинтересовал. «Его мучило, если он видел какой-либо предмет или вещество и не понимал, отчего они живут внутри себя и действуют» . Однажды мать попросила сына встретить ночной поезд. Вася сразу понял, что с паровозом что-то не так: машина буксовала. Мальчик сам предложил помощь. Вася стал нагребать песок в горсть и насыпать на рельсы:» Угольная гарь и влага из охлажденного пара падали сверху на Васю, но ему было интересно работать, он чувствовал себя важнее паровоза, потому что сам паровоз шел за ним и лишь благодаря ему не буксовал и не останавливался» . Машинисту очень понравился трудолюбивый мальчик. «Он с малолетства уже полный человек, а у него еще все впереди, » - подумал машинист. Вася очень любил свою корову, он часто ласкал и гладел её, сам поил, сам давал корм и чистил в сарае. Корова была труженицей. У нее было «большое худое тело, которое было таким потому, что свою силу корова не собирала для себя в жир и в мясо, а отдавала в молоко и работу» . Отец часто пахал на ней землю, «корова умела пахать и была привычна и терпелива ходить в ярме.» . Когда у коровы забрали теленка, она стала угрюмой и непонятливой. Хотя корова и продолжала работать, молоко у неё пропало. Однажды она попала под поезд. Вася очень горевал и даже написал о ней в сочинении: «Корова отдала нам все, то есть молоко, сына, мясо, кожу, внутренности и кости, она была доброй» . Вася тоже был добрым. Он трудился не потому, что его заставляли, а потому что получал от труда удовольствие. Ведь не зря говорят, что труд облагораживает человека. Поэтому он так написал в своем сочинении о будущей жизни:» Я хочу, чтобы всем людям нашей Родины была от меня польза и хорошо, а мне пусть меньше» . Мне понравился рассказ А. П. Платонова. Он вызывает добрые чувства и заставляет волноваться за его героев.
</span>
Трагедія «Прометей закутий» – найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VI-V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали «батьком грецької трагедії». Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті стародавніх греків. Ус і уявлення про світ, його походження, розвиток, майбутнє, усі сподівання, прагнення, нездійсненні мрії стародавніх греків, їх розуміння таких складних понять, як життя і смерть, людина і доля, зло і справедливість – усе це зосереджилось у міфах.
Прометей – один із улюблених міфічних героїв у Стародавній Греції. Міф про нього подає історію розвитку людства, як уявляли її собі в античності. За міфом люди були кволі й не могли ні думати, ні говорити, ні розуміти того, що бачили довкола. Прометей мав благородне серце, він перший зглянувся на людей і почав їм допомагати. Знічев’я й інші боги взялися навчати людей, але зажадали за це шани і багатих дарунків. Про-метей заколов жертовного бика й поділив тушу на дві частини. До більшої купи поскладав лише кістки, але прикрив їх гарним жиром, а м’ясо склав у брудну шкуру, ще й прикрив тельбухами. Потім він запропонував Зев-су вибрати, яку частину люди будуть віддавати богам, а яку залишать собі. Зевс вибрав більшу купу. Відтоді люди їли м’ясо, а кістки жертвували богам. Розлючений Зевс заборонив Прометею підніматися на Олімп, а людям відмовив дати життєдайний вогонь. Але Прометей за допомогою хитрощів викрав вогонь у богів і віддав його людям. За це Гефест за наказом Зевса прикував Прометея на краю землі до скелі; щодня прилітав орел і клював печінку Прометея, яка за ніч відростала знову. Після багатьох століть таких катувань Геракл вбив орла і визволив Прометея.
Цей міф був добре відомий усім стародавнім грекам. У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.
Трагедія Есхіла відзначається вірою у прогрес та розвиток людства.
Например фантастика:летающие,роящиеся мужики;одичалый помещик;его охота на зайца;дружба с медведем
реальность:угнетение помещиком крестьян;налоги;штрафы;занятия помещика-карты,театр,пасьянсы,чтение газеты
Фонвизин
"Волшебный край! там в стары годы,
<span>Сатиры смелый властелин,
</span>Блистал Фонвизин, друг свободы,
<span>И переимчивый Княжнин;"</span>