Кімната- це наче власний дім для мрій та думок.
Моя кімната велика та дуже гарна, бо стіни білого кольору. Навколо багато квітів та вікон, бо я дуже люблю світло та чистоту. Ліжко у мене стоїть зліва, а над ним великі полиці з різними книжками та зошитами. Справа шафа темно-коричневого кольору, у якій я зберігаю свої речі. Також двері у мою кімнату білого кольору, а біля них є календар та фотографії з моєю сім'єю. Ліворуч від шафи стоїть стіл, за яким я роблю уроки. Також на столі є комп'ютер, бо я дуже люблю грати в ігри. На підлозі у меня дуже гарний килим блакитного кольору, на якому я роблю зарядку.
Сподіваюся, що кімната моєї мрії в майбутньому стане реальністю!
Хлопець довго думав над задачею і все таки розв'зав її.
Іринка мріє стати вчителькою.
На околиці міста велечезний стадіон.
Хмарочоси -- то велетенський будинок.
На життєвому шляху трапляються різні випробування. Є проблеми, які вирішити просто, але буває й так, що не людина долає перешкоду, а перешкода нищить людину. Тому мені здається, що не кожен може стати кращим після сутички з труднощами.
Неможливо жити так, щоб ніякі проблеми не виникали перед вами. І шлях кожного — це їх послідовне вирішення.
Нерідко трапляється, що людина падає духом і проблема здається їй нездоланною фортецею. На жаль, не завжди поруч може опинитися хтось, здатний підтримати, допомогти.
Яскравим прикладом цього є Чіпка головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», що під тягарем проблем і невдач зійшов на криву стежку й став пропащою силою. Вирісши в злиднях, в атмосфері ворожості, згодом він мав проблеми з власного землею та панством, що підірвало віру в добро й справедливість. Так у його душі закипіла ненависть до всіх людей. Своє горе Чіпка заливав горілкою, почав грабувати, урешті-решт став на шлях убивства. Він намагався подолати перешкоди, але вони, на жаль, здолали його.
А скільки юнаків і дівчат нині знаходяться у виправних колоніях за злочини, які вони скоїли в безвихідних, як їм здавалося, ситуаціях. Щодня в новинах ми чуємо якусь історію про загублену долю. А нещодавно в сусідньому зі мною будинку 20-річний юнак через нещасливе кохання заподіяв собі смерть. Безперечно, це слабкодухість. Але як їй запобігти?
Підсумовуючи, мушу сказати, що життя дуже непередбачуване. Коли виникає проблема, не кожна людина має силу волі здолати її, і, як не прикро це констатувати, потрапляючи в безвихідь, слабкодухі опускаються на дно життя або зводять із ним рахунки.
Дивлюсь на свої долоні і не бачу у них нічого, окрім кулькової ручки. Зрозуміло, що успіх - це не матеріальна річ, дана нам в руки від народження. Успіх - це скоріше те, що мало би наповнити наше життя якимось певним змістом, для кожного своїм.
Багато людей вважає, що своїм соціальним положенням у суспільстві вони повинні завдячувати комусь, наприклад, батькам. Хтось повинен їм забезпечити освіту, хтось допомогти знайти роботу тощо. Часто життя таких людей зводиться до пожиттєвого пошуку людей, за рахунок яких можна бути щасливим у цьому світі. Проте минає час і вони запитують себе: "Чому я такий не щасливий?".
<span>Давайте визначимося з поняттям успіху. Успіх людини - це позитивний результат її роботи. При чому чим клопіткішою була праця, чим більш виплеканою у думках була ціль, чим більше себе людина вклала у цю роботу, тим більшим успіхом буде результат. </span>
<span>Успіх має свого власника. Якщо батько дарує синові автомобіль, то це не успіх для сина. Але народження дитини може бути успіхом для жінки, котра про це мріяла довгий час. </span>
Також успіх невмирущий. Це одне з небагатьох відчуттів, котрі гріють людину протягом усього її життя. Це свідчення того, що людина гідна називатися Людиною і її риси мотивованості, терпеливості, наполегливості заслуговують поваги.
<span>Для того, щоб стати успішною людиною, перш за все ми повинні взяти відповідальність за своє життя. Ми повинні усвідомлювати, що наше особисте щастя, фінансовий добробут, наше здоров'я і соціальне положення залежать виключно від нас самих, а саме: від нашого світогляду, від життєвих принципів, від нашої поведінки серед оточуючих, від культури мовлення, від обсягу наших знань тощо. Та напевно найбільш вирішальним фактором у досягненні успіху є сила бажання. Мотивованість спонукає діяти. </span>
Кожен може досягнути успіху. Для цього потрібно, по-перше, взяти на себе відповідальність за своє життя: "Я відповідаю за свої вчинки". По-друге, конкретно визначитись зі своєю ціллю: "Я хочу в певний час і в конкретному місці ...". По-третє, переконатися, що ціль благородна і не причинить комусь кривди. Далі задатися запитаннями: "Що я повинен робити, щоб досягнути своєї мети?", "Що мені допоможе у цьому?", "Що мені може завадити?", "Який у мене стан здоров'я і чи готовий я цілеспрямовано, наполегливо діяти?". Таким чином, провівши ретельну роботу над своїми думками і прагненнями, людина максимально озброюється рішучістю "йти до кінця". Вона обміркувала всі "за" і "проти", отже, малоймоврно, що щось завадить їй на її благородному шляху.
<span>У цих порадах жодного разу не згадується про те, що досягнення успіху як процес може якось залежати від когось іншого. Ця дорога виключно індивідуальна, як і руки, які кожному дані від природи свої. </span>
<span>Дивлюсь тепер на свої долоні і розумію, що руки є символом праці, і саме вона в силу моїх бажань і розумності необмінно приведе до успіху.</span>
