1. У напіврозваленій альтанці Софійка встигла обладнати собі невеличку хатку.
2. Тому втома невідома, хто не працював.
3. Вже там цвіли і квіти незліченні.
4. Шукай не долі, а волі.
5. Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини.
6. Не знаю чому, але саме ця пісенька розбудила в мені якусь безпричинну, ще не зрозумілу тривогу.
Т-[т]-согл.,тв.[т'],глух.[д]
р-[р]-согл.,тв.[р'],звонк.
о-[а]-гласн.,безударн.
щ-[щ']-согласн.,мягк.,глух.
и-[ы]-гласн.,ударн.
т-[т']-согласн.,мягк.[т],глух.[д']
ь-[-]
Грає , сумує , радіє , бігає , стрибає слоненя.
Марусю, невже ти не розумієш, мити посуд не важко, тут нічого робити.
«Нічого робити я не буду!»-сказав Іванко та тупнув ногою.
Пам’ятай: «Нічого не робити - нічого не мати»!
«Нічого