Автобіографія,заввідділом,написати оголошення,листування між учнями,дякую вам,я вважаю!!!
1.А тепер у серцi щось тремтить i граэ, як тремтить на сонцi гiлка золота.
2.Зацвiла в долинi червона калина, нiби засмiялась дiвчина-дитина.
3.Немовби день чекаэ ночi, я так побачення чекав
вот на всякий случай ещё пару
4.Мiсяць виплив з-за хмари, наче човен з-за острова i залив своiм сяйвом тундру.
5.Людина прагне до щастя одвiчно*, як рiки в долинi
*Одвiчно-(рос.) издавна
6.Кострубатi й присадкуватi верби мiцно чiплялися оголеним корiнням за землю, немов хижий птах загнав пазурi у здобич.
Чем сильнее мое желание достичь чего-то, тем больше шансов на успех
Ответ:
1.То сніг мете, то дощ ллється.
2. Зайшло сонце за хмари - і він ліг спати.
3. Дівчина гарна і розумна.
4. Не тільки потрібно говорити, а й слухати .
<span>У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі.</span>
<span>Відомо, що з молодих літ пов’язав він свою долю з козацтвом. У різних документах ч ас од ч асу натрапляємо то на військового осавула Петра Калниша, то на військового суддю. Він входить до складу авторитетних депутацій Січі, які відстоювали перед російським царем козацькі права. 1761 року його, людину вже похилого віку, обрано кошовим отаманом. Очевидно, й у цьому віці Калнишевський не втратив сили і здоров’я (а було ж йому на той ч ас уже сімдесят літ!), бо немічних людей ніхто й ніколи не обирав на Січі проводирем.</span>
<span>Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Як свідчать сучасники, він справді відзначився в ч исленних баталіях і особистою хоробрістю, і мудрим керівництвом. Очолюване ним козацтво показало високе володіння воєнним мистецтвом.</span><span>
</span>