<span>Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.</span>
Василь Павлович Аксьонов - один з найпопулярніших радянських письменників 60-70-х років, автор гучних романів "Опік", "Острів Крим", "Московська сага". Творчість Аксьонова належить до числа найбільш значних явищ російської літератури останніх трьох десятиліть. Повороти людського шляху Аксьонова такі: син політв'язнів в Магадані, карантинний лікар Ленінградського порту, член редколегії журналу "Юність", дисидент, професор Джорджтаунського університету у Вашингтоні. Вони здаються іноді несподіваними, але саме подібні повороти формують композиційну мозаїку його тексту. Лейтмотивом, організуючим всі твори Аксьонова, є дорога, подорож, поїздка героя. Для Аксьонова-письменника надзвичайно важлива метафора людського життя як дороги, шляху з несподіваними зустрічами, непередбачуваними затримками і непередбачуваними перетвореннями. Традиція ця йде від середньовічних паломницьких романів-подорожей і романів про мандрівних лицарів до радищевского "Подорожі з Петербурга в Москву" і гоголівської трійки, що мчиться в "Мертвих душах". Використання в своєму тексті різних літературних канонів, жанрів, своєрідна гра в ці канони взагалі надзвичайно важлива для Аксеновскій творчості. Паломництво Аксеновскій героїв починається в повісті "Колеги" (1960). Якщо не брати до уваги коротких оповідань про молодих лікарів на Півночі, "Колеги" - перше серйозне твір Василя Аксьонова. Мотив шляху вже є в цій повісті: після розподілу випускник Ленінградського медінституту Олександр Зеленін вирушає на роботу в глухий північний село. Його ж друзі-однокурсники Олексій Максимов і Владислав Карпов йдуть у Балтійське пароплавство судновими лікарями. Мотив шляху поданий на різних рівнях тексту, переходячи від сюжетних деталей (один з предків Зеленіна - мандрівник) до важливих сюжетних вузлів. Так, внутрішні монологи, доленосні ситуації, духовні кризи трьох героїв виникають під час прогулянок по нічному Ленінграда, службових поїздок Зеленіна по тайзі, подорожі Максимова і Карпова в гості до Зеленину і так далі.
Студентський, агентство, гіганстський, курсантський, баластний, форпостний, пацифістський, нацистський, парламентський, невістці
Козака, вовка, ведмедя, місяця, мотора, вівторка, трикутника, додатка, землетрусу, рейсу, ремонту, аналізу, галасу, голосу, Дмитра)
-Привіт, Юро
-Привіт, Катю
-Як справи з пошуком нової роботи?
-Все як завжди- у активному пошуку
- я могла б допомогти тобі в цьому питанні
- був би дуже вдячний тобі за допомогу
- у мене декілька запитань щодо роботи: який урок твій улюблений предмет у школі? Що полюбляєш робити? Яка для тебе задовільна зарплата?
-улюблений урок- фізика та англійська мова; люблю майструвати різноманітні механізми; і зарплата щоб була побільша.
- я знаю яка тобі професія підійде! Інженер!
- точно! Я й не міг додумались! Дякую тобі за допомогу!