Снує багато прислів'їв та пісень про те, що таке дружба, яка вона повинна бути і про поведінку справжнього друга. Однак повноцінне уявлення про це поняття має лише той, хто був другом і мав його. Справжній друг - людина, якій можна довіряти. Якщо відбувається щось серйозне, що залишає за собою враження, незабутні відчуття або гіркий досвід, то про це можна розповісти другу. Він у свою чергу підтримає і поділиться своїм досвідом або думками з цього приводу у відповідь. Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти - в цьому і полягає дружба. У довірі і підтримці нема кого вузького маленького світу.
Варто розуміти, що дружба - розкіш. Знайти її непросто, а це означає, що друзів багато бути не може. "Не все те золото, що блищить" - Говорить народне прислів'я. На життєвому шляху можна зустріти десятки хороших знайомих, які будуть з вами люб'язними, ввічливими, навіть допоможуть, якщо це знадобиться. Але розкажуть вони про невдалий життєвий досвід, особистих питаннях і проблемах, "тарганах в голові"? Тому не варто плутати дружелюбність і послужливість з дружбою. Ще один важливий елемент дружби - безкорисливість. Справжній друг ніколи не стане наживатися на ваших ідеях, почуттях, планах і грошах.
На своєму життєвому шляху я зустрів тих, кого можу назвати своїми друзями. Знайомих було багато, але друзів у мене всього двоє. Ми намагаємося проводити разом якомога більше часу. "Друг пізнається в біді" - Говорить народна мудрість. Я ж вважаю, що дружба пізнається і в радості. За роки нашої дружби разом ми зустрічали чимало радості і горя. І за цей час звикли у важкі моменти ділити біль і горе на трьох, а в хвилини радості - множити її натроє. Я б хотів, щоб і мої знайомі, як і я, дізналися, що таке справжня дружба.
Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб.
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну Норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.
Завантажити в zip-архіві - Хліб — найбільше багатство (твір-роздум на мораль
<em>Ніхто не вірний Україні так,як слово.-Українська мова,наша найрідніша мова!Вона наша,єдина!</em>
<em>Ніхто не вірний Україні,як пісня.-Украінська пісня найрідніша,наймелодійніша й найкраща! </em>