Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками. Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!
Привіт не хочеш ти пити в парк розваг
привіт я напевно зможу а ле післь того як я збігаю до магазину
добре
післь цього приходь до мене
добре
<span>Найпрекрасніше в мами - це її очі. Вони завжди мене гріють любов'ю й турботою. їх сіро-зелений колір стає світлішим коли мама радісна та щаслива, або темнішим коли вона стурбована або засмучена.Немає в світі нічого теплішого та ніжнішого ніж мамині очі.Мамині очі вони постійно освітлені живим сяйвом наче видеме відображення її душі.Це погляд самої щирості,самого добра. Я дуже люблю і поважаю свою матусю!</span>
Кожна людина 'сам собі пан' кожен творець своєї долі.
Це означено-особове речення (на це вказує дієслово першої особи однини думав), ускладнене однорідними додатками, розповідне, стверджувальне, неокличне, нерозчленоване, односкладне, поширене, повне.
Що робив? Думав - простий присудок, виражений дієсловом дійсного способу, минулого часу, недоконаного виду.
Про кого? про матір - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом думав шляхом слабкого керування.
Про що? про заповіді - непрямий додаток, виражений іиенником у З.в. мн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
Які? прості - означення, виражене прикметником у Н.в. мн., пов'язується з іменником шляхом повного узгодження.
Чиї? її - означення, виражене присвійним займенником у Р.в. одн, ж.р., пов'язується з іменником шляхом сильного керування.
Про що? про віру - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. ж.р. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
У кого? в людей - непрямий додаток, виражений іменником у Р.в. мн. з прийменником у, пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
У що? в добро, в щирість, у любов, у посвяту - однорідні додатки, виражені іменниками у З. в. одн, с.р, ж.р. (для трьох слів), пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
Заради якого? величного й прекрасного - спостерігаємо однорідні означення, виражені прикметниками у Р.в. одн.+ прийменник заради.
