. Композиція.
Експозиція: випасаючи в лісі коняку, Михайлик назбирав багато грибів.
Зав’язка: отримання Михайликом у попа іншої книги — «Тарас Бульба».
Кульмінація: подяка дядька Себастіяна Михайлику за гриби, його розповідь хлопцю про майбутнє щасливе життя.
Розв’язка: шаноба і вдячність Михайлика дядьку Себастіяну за його сердечність і доброту до простого люду.
У сучасному світі майже не знайти людей, які скажуть вам правду. Хоч в книжках, в інтернеті, в підручниках пишуть, що треба казати та не всі роблять так, як треба. Деякі хочуть тебе підставити, деякі випадково кажуть, бо може й не знають достовірної інформаціі.
Так, але давайте уявимо світ де панує лише правда. Коли люди допомагають одне одному, не бажають зла. А навпаки. Де наприклад навіть депутати після виборів виконають свої обіцянки. Де учневі, який не прийшов до школи з поважної причини, однокласник скаже вірне домашнє завдання. Де діти не обманють своїх батьків, тощо. Але давайте почнемо з себе може тоді і всі будуть триматися гарного прикладу.
Николай Васильевич любимый писатель, в своем расказе отобразил в веселой правдивой форме веселые гулянья, самобытные обычаи, высмеял суеверие.
Уверен Дмитрий в знак любви к народному писателю ты прочтешь и сам без проблем составишь план рассказа.
А читается это легко, весело . Тем более ты владеешь языком и уловишь многие
<span>нюансы, которые во многом теряются при переводе. </span>
українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани.
Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім'єю фільм «Роксолана». У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює образ літературний, і тоді я почала уважно перечитувати роман П. Загребельного «Роксолана».
Читаючи однойменний роман П. Загребельного, я все більше і більше закохувалася в образ цієї жінки, яка боролась за свою особистість. Я вже знала, що прообразом цієї героїні була Настя Лісовська — донька священика із Рогатина. Я була сповнена гордості за наших українок, які мали добру душу, вольовий характер, були мужніми і наділеними багатим розумом.
<span>Я уявляю, як нелегко було стати їй султаншею, адже до неї найвища влада ніколи не належала жінці. Здобувши владу, Роксолана не забуває про рідний край, намагаючись, чим може, допомагати. Хіба можна не полюбити цей образ? Образ жінки красивої, волелюбної, яка долає любов'ю і розумом усі бар'єри на своєму шляху. Ця жінка захоплює мене всім: і образом жінки — вірної дружини султана, і образом матері — як матір своїх синів, і образом господині, яка дає лад в домі, і образом жінки-друга, яка підтримує свого чоловіка, намагаючись дати корисну пораду, підтримати його душевні сили. Мені подобаються в нашій літературі образи розумних, красивих, благородних постатей, а Роксолана була саме такою. Нею пишався чоловік, її поважали і поважають не одне покоління турків, нею захоплюємося і пишаємося ми, українці, її далекі нащадки. </span>