[д е' н: и й] (наголос падає на [е']
[м а й а к]
[ ш ч а с’ т’ а]
1. Багатий каже вбогому братові, щоб той віддав йому корову назад.
2. А вбогий відповідає, що він тому за неї відробив.
3. Зустрічає дочка батька й питає чому він плаче.
4. Пан запитав у мене чи знаю я, що в світі найсильніше, найпрудкіше, наймиліше.
5. Каже вбогий, що є в нього дочка Маруся, то це вона його так навчила.
6. Пан розсердився та каже, що він такий розумний, а вона проста собі дівка та його загадки повідгадувала.
7. Пан наказав убогому, щоб його дочка із стеблинки льону виткла сто ліктів полотна.
Хтось потрiбен бути серйозним,а з серйозним пожартувати можна!
Олена в жовтогарячій хустині поміж дівчатками була найкрасивіша.
Велике, червоногаряче, як вистиглий кавун, сонце вихопилось на сході з-за степового океану.
Ох, як часто мене опановують сни зловорожі.