Снігове містечко. Однієї ночі мені приснився дуже дивний сон.Я потрапила в снігове містечко.Все в цьому місті було зі снігу.Дорогою назустріч мені траплялися різні звірі і люди.Більшість були героями моїх улюбленихказок.Я зустріла Коригорошка,який боровся з мрьохголовим змієм.А ближче до снігового лісу,я побачила лисичку-сестричку,яка хотіла з їсти Колобка. (абзац) Як мені сподобалося в цьому місті ! Мабуть,ще довго буду згадувати свій дивний і чудовий сон.
Без мови немає народу
Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос — українська мова. Не. та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдо-знанням, а чиста, щира — справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й досі бринять у моєму серці його слова:
Ну, що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється, ожива, Як їх почує!..
Від цих слів стало б легше на душі, мені здається, й Іванові Франку, і Лесі Українці, і Михайлу Коцюбинському, і ще багатьом і багатьом поетам та письменникам, які усією душею любили свою мову, вірили, що з часом вона заволодіє розумом своїх дітей, і вони ніколи не зможуть її зректися. Тому вони і писали тільки українською мовою, щоб їхні творіння служили вірою і правдою саме українцям. Вони були справжніми патріотами своєї землі, знали, що колись вона стане вільною, і тоді по усіх її кутках буде чутно щиру, співочу українську мову.
Дійсно, без мови народ — ніщо. Як важко відчувати себе чужим у рідній стороні, тому що забув свою мову. Тоді тебе ніхто не привітає, не назве своїм товаришем, не благословить. А це схоже на смерть, повільну смерть серед близьких тобі людей. Тільки та людина, яка вчить, любить рідну мову, має право називатися Людиною, має право бути серед тих, кого любить, адже вони цінують українську мову і намагаються передати у спадок своїм нащадкам велику, непохитну любов до рідного слова.
Якщо ж забути про рідну мову, то ніхто не дізнається про історію українського народу, бо тільки словами рідної мови можна передати те, що відбувалося багато століть тому. Той народ піде в небуття, втратить свій "голос" —мову. Недарма стверджував Володимир Сосюра:
О мово рідна! їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.
-Привіт
-Привіт
-Як пройшли твої каникули?
-В мене дуже добре я гуляла, їздила до моря ,а як твої?
-В мене теж дуже добре спочатку я ходила до лісу у похід з батьками,а потім ми теж поїхали до моря
-Це дуже добре!Я б теж хотіла до походу
-Якщо хочешь ми тебе з собою у наступний раз візьмемо
-Так було б гарно
-Гаразд,до зустрічі
-Бувай!
<span>Орієнтир, добре видимий на місцевості нерухомий предмет (природний або штучний) або елемент рельєфу. О. застосовуються для управління підрозділами і вогнем.
</span>Афіша -<span> вигляд реклами, сповіщення про спектакль, концерт, лекцію або інший культурний захід, суспільне видовище, спортивному змаганні і тому подібне
</span><span>Овації - з</span>ахоплені знаки схвалення, бурхливі оплески (з радісними вигуками).
<span>
</span>