Дружба не може існувати без довіри.А хіба ми можемо довіряти ,якщо не знаємо істини? Якщо уже переконалися у неправді? Якщо вже стали жертвою зрадливості чи підлості?Істина завжди важлива...Вона дає новий подих,друге дихання ."Краще гірка правда ,ніж солодка брехня".Все одно рано чи пізно ми дізнаємось правду від стороннії людей.то можливо краще набратися сміливості і розказати самому правду,поки це не вийшло за рамки допустимого..До того ж це змягшить вину.Отже,як бачимо не можна вибирати між істиною і дружбою,адже це два взаємоповязані поняття.Дружба не існує без істини,а істина-без дружби.
Не правильне буква г там має бути це слово означає бачити
Прикметники- великий, смугастий
Я люблю початок осені. Після довгих літніх канікул весело зустрічатися зі шкільними друзями. Літо скінчилось, а ще тепло. У такий час ми з однокласниками збираємо яблука у шкільному саду. Так було і цього року.
Яблук уродило дуже багато. Жовті, червоні, рожеві висять вони на гілках.
Під час уроку праці ми з однокласниками прийшли у шкільний сад збирати врожай. Хлопці із кошиками залізли на дерева. А дівчатка зривали яблука з нижніх гілок та збирали із землі ті, що впали. (Але цього не можна робити, коли яблука треба зберігати тривалий час.) Я, як і інші хлопці, поліз на дерево. Став на міцну гілку, поруч із собою прикріпив кошик для яблук. Однією рукою я тримався, щоб не впасти, а другою — зривав червоні плоди. Півкошика яблук зібрав я лише з однієї гілки.
Працювати було весело. Ми перегукувалися з хлопцями. Чути було дзвінкий сміх дівчат. Ми попрацювали годину і зовсім не втомились. Після роботи ми залишили порожні кошики під деревом. їх знайдуть хлопці і дівчата з іншого класу, які прийдуть на урок праці після нас.