У лісі насипало багато снігу. Він такий пухнастий і білий! Тихо навколо. Веселий морозець поскрипує в стовбурах високих сосен, пишних ялинок і розлогих дубів. Тварини в лісі не бояться снігу й лютого морозу. Звірятка одяглися в тепле хутро. Густий пух зігріває пташок. Вони шукають собі їжу. Хто це на стобвурі дерева? Дятел! На ялині - шишкар шукає поживу.
Невеликий хлопчик виліз на стовбчик. Неуважний учень пропустив завдання. Недоведений приклад подав Андрійко.
Це ще не доведено. Він був не дуже уважним. Не надто великий кошик стояв на лавці.
Мабуть, ви всі знаєте сказання М. С. Лєскова про Лівшу. Російський умілець зумів підкувати блоху, перевершивши зарубіжних майстрів. Відтоді вислів «підкувати блоху» означає тонку роботу.
Чи знаєте ви, що в Україні працюють чародії мікромініатюр, вироби яких просто фантастичні. Одним із них є Микола Сергійович Сядристий.
Відвідувачі всесвітньої виставки в Монреалі відмовлялися повірити своїм очам. Під потужним мікроскопом вони бачили працюючий замок. В одному кубічному міліметрі можна було вмістити 50 тисяч подібних виробів!
Пізніше майстру вдалося виготовити найменшу на Землі шахову фігуру. Пішак із золота був менший від макового зерняти у три мільйони разів!
М. С. Сядристий — творець найменшого у світі «Кобзаря». Чотири місяці трудився майстер над виготовленням книги. Площа її обкладинки — 0,6 квадратного міліметра. Тобто, на торці сірника можна вмістити сім таких творів. Книга легко проходить через вушко голки. Не зважаючи на мікроскопічні розміри, у ній — 12 сторінок, на яких розміщено портрет поета, повні тексти віршів «Садок вишневий коло хати», «Заповіт» та інші поезії.
Книга зшита звичайною павутинкою. Справа у тім, що най-тонпіі нитки були б для неї як канати. Сторінки зроблено з ялинкової іграшки. Папір найкращої якості був дуже грубий. Обкладинку виготовлено із пелюсток безсмертника золотисто-жовтого кольору і прикрашено з обох боків золотими смужками.
Щоб ви зрозуміли всю складність роботи, назву лише одну деталь.
Виготовляючи такі фантастично малі речі, майстер іноді виконував операції між... ударами серця. Навіть пульс, дихання могли завадити точності, пошкодити деталь.
Г. Вороний не вагається, скаче прямо на Всеволода. Підметом є прикметник у значенні іменника "вороний".
