Мільярд доларів
Мільярдів доларів
Мільярду доларів
Мільярд доларів
Мільярдами доларів
На мільярдах доларах
Мільярд доларів!
Привіт!Я хочу тобі розповісти про Новий Рік у моїй країні.
Новий Рік-велике свято в Україні.Усі його дуже люблять.Особливо він подобається маленьким дітям.Люди не йдуть на роботу в цей день,а діти до школи.Це свято вважається сімейним.Його відзначають вдома в колі родини.
Люди прикрашають кімнату і звичайно ставлять у кутку кімнати ялинку.Ялинки дуже красиві.Під них звичайно ставлять подарунки.
Наші батьки ретельно готуються до свята.Вони купують ялинку,прикрашають її.купують багато смачної їжі і напоїв.О дванадцятій годині ночі люди дивляться по телебаченню звертання президента до народу з традиційним привітанням.У цей час ми сидимо за столом і пригощаємося святковою вечерею в ганій компанії.Багато хто виходить гуляти на вулиці й площі.
Починається ноіий рік нашого життя.Кожний сподівається,що він дійсно буде щасливим.
Граматичне значення))))))))))
<span>Україна — благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні річки, зливаються з горизонтом золоті хлібні лани.</span><span>
Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славна країна...</span>В Україні, славній своєю красою, народився Тарас Григорович Шевченко — великий український народний поет. У тяжких кріпацьких злиднях минало його дитинство. Але була в маленького Тараса мати з люблячим серцем, був батько з лагідними очима, дідусь з мудрими розповідями про героїчне минуле рідного краю:<span>Село на нашій Україні —Неначе писанка село,Зеленим гаєм поросло...Сам Бог витає над селом.</span>А потім не стало рідних. Хлоцець-сирота опинився в чужому холодному Петербурзі — не стало й Батьківщини . Спогади про рідний край, щира любов до нього, тута за Україною зустрічаються у віршах молодого поета.<span>Україно, Україно!Серце моє, ненько!Як згадаю твою долю,Заплаче серденько!</span>Опинившись у засланні, Шевченко линув думкою в рідні місця. Ходив берегом мертвого Аральського моря, а очі бачили розкішну природу України:<span>Тихесенько вітер віє,Степи, лани мріють,Меж ярами над ставамиВерби зеленіють.</span>Як не вистачало Шевченкові, насильно відірваному від України, її зелених гаїв під блакитним небом, пахощів квітучих садів, співу соловейка під золотими зорями, величного спокою замріяних могил! З яким розпачем поет, закинутий злою долею в чужі казахські степи, промовляв: «0 доле моя! Моя країно! Коли і вирвусь з цієї пустині? »Після заслання Шевченкові не дозволили оселитися в Україні. І лише після смерті Тарас Григорович, для якого не було «на світі України», не було «другого Дніпра», назавжди повернувся на свою прекрасну омріяну Батьківщину.
Іменник перемир'я в орудному відмінку однини - перемир'ям, у О.в. множини - <span>перемир'ями.</span>