Буває,ми говоримо красивими словами,які сповнені пафосу та емоціями,але не несуть у собі ніякого змісту та мудрості. Але, буває коли людина говорить мудрі фрази,вони звичайно можуть не звучати так красиво й урочисто,як інші,зате сповнені важливими фразами та несуть певну інформацію до слухача
У думі Маруся зображена тільки в одному епізоді — звільнення бранців з неволі і прощання з ними. Вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке у неї склалося. Маруся просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:
Бо я вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лако.мства нещасного!
Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-лолонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім'я своєї батьківщини.
Почуття жалю до своїх співвітчизників змусило Марусю свідомо піти на подвиг. На неї чекає кара, коли паша, в якого вона викрала ключі від темниці, повернеться додому. Та паша пробачає Марусі за здійснений нею вчинок, бо дуже любить дружину і дітей.
Творці думи виявили велику майстерність у створенні образу Марусі Богуславки та зображенні її героїчного вчинку, вміло побудували сюжет твору. Зі зворушливою ніжністю змальовується рідний край, куди якнайскоріше прагнуть повернутись невільники. Любовно змальований образ батьківщини будив почуття патріотизму, закликав любити і захищати рідну землю.
Отже, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. Та Маруся не могла повернутися на батьківщину, бо любила свого чоловіка та дітей. Покинути їх вона не могла.
Спробуй намалювати щось схоже на карту скарбыв. Намалюй те що вважаэш найщасливышим у дитинствы ( друзы, мороиво, ы звичайно комп'ютер), а там де зазвичай малюють скарб намалюй свою дитячу мрыю :-)
Моя сім’я дуже дружна, тому у нас вже давно склалися відмінні сімейні традиції, які ми всі дуже любимо і підтримуємо. Загальні традиції – це цікаві і захоплюючі дії або особливості, які підтримуються з року в рік. У кожній родині вони свої.
У нас склалася дуже хороша і цікава традиції в особливостях святкування Нового року. За цілий місяць ми з батьками малюємо картки з датами останнього місяця року, що минає: починаючи з першого грудня і закінчуючи тридцять першим грудня. Ці картки ми вивішуємо на довгу мотузку в вітальні, попередньо прикрасивши оригінальними малюнками кожну з них. Ми малюємо різні зимові сюжети: сніжинки, ялинку, сніговиків, ялинкові іграшки, морозні вікна і так далі. Коли всі яскраві картки з датами виявляються на почесному місці, починається найцікавіше.
