Дощ напугався и пiшов вiд страху
Метафора: сміючись на пелюстках,на квітках
порівняння: а вона як мрія сну чарівна
епітети: вродою святою,<span>Неземною чистотою,
</span>
8. Б, 7. Б , 10. А
У творі "Климко" автор найчастіше застосовує архаїзми ,історизми та діалектні слова для кращого передання життя людей в той час.
<span>Михайло</span><span>: «І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою.
Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.»
Сава про нього так казав:"Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..".</span>