Просві́тництво — широка ідейна течія в полі, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.
Музыка наш вечный спутник. Не только жизнь учит понимать искусство, но и само искусство учит понимать жизнь. Музыка – огромная сила, способная преображать окружающую жизнь. У человека прослушивание музыки может сопровождаться чувством эйфории.Классическая музыка снижает агрессивность. Оказывая влияние на внутренний мир людей, искусство способно создавать или изменять нравственно-духовные ценности, обладая определённым содержанием.
Нет нечего лудше российской природы.В нашей Российской области есть много народов и у каждого народа есть своя природа . Россияни ухаживают за природой. Они устраивают всякие зборище и уберабт . Ещё некоторые устраивают митенги в защиту например леса.Наши поля и луга они самые красивые на земле.Наши цветы они превосходны . .....,
Жили были Смешарики это большая семья из множества колобочков . Они жили в одной деревни под названием смехареодния . Они жили дружно но конечно у них был враг Насмех . Он жил не подалеку , он не мог проити в эих деревню он просто не знал их парой . Но каждый год он пытался их забрать себе в деревню . И вот и му удалось проити . И он забрал Ежика но Крош не бросил Лучшего друга и взял палку который ему дал папа накрайний случай . Но это и был тот самый случай . Палка превратила Насмеха в Смешарика и его посадили в терему на 10 лет
Главный герой рассказа. Очень добрый и милосердный парень, который всегда готов прийти на помощь нуждающимся. Сам вырос в хороших условиях и достаточно обеспеченной семье, а жил он вместе со своей младшей сестрой и отцом. Это девятилетний мальчик, который волею судьбы обрел своих друзей в подземелье заброшенной часовни.
Он был достаточно одинок после смерти матери и поэтому был достаточно замкнут от окружающего мира. Но обрьол друзей Валька и Марусю. Позднее ево начали називать бродягой из-за того в каком обществе он появлялся.
