З и м а
в е с н а
л е т о
о с е н ь
Варіант 1. У мене є домашній улюбленець – собака. Його звуть (ім’я). Він дуже лагідний і добрий. Вранці і ввечері ми ходимо на прогулянку, а після того як приходимо додому граємо. Іноді, коли я йду в школу, мені часом здається, що (ім’я) без мене дуже сумує. Виходячи на вулицю я бачу як він сидить на вікні і проводжає мене сумним поглядом. В ці моменти мені особливо важко забути його. Але коли я приходжу додому він з радістю і гавкотом мене зустрічає. Кружляє, стрибає навколо мене, чекає поки я почну грати з ним. Я дуже люблю свою улюблену собаку. Варіант 2. У мене є домашня тварина. Це кіт. Його звуть Мур. Ми так назвали нашого котика, бо він завжди муркоче. Він дуже добрий і милий. Кожен день, коли я встаю, він підбігає до мене і починає тертися об мене. Але скажу чесно, перший раз коли він підбіг, я подумала, що він хоче мене вкусити, а він підійшов і почав муркотіти. Через його гучне муркотіння я часто називаю його Мурликою. Ми з ним граємо разом дуже часто, після того як я зроблю уроки. У нього є і різні стрічки, і кольорові м’ячики, і всякі м’які іграшки. Загалом, скажу вам так, мій кіт – найкращий! Варіант 3. У минулому році на день народження мені подарували кошеня. Я назвала його Маркізом. Тепер він підріс і перетворився на красивого кота. Маркіз – персидський кіт. Він дуже красивий, пухнастий, ніби одягнений в шубку. Як і всі коти, Маркіз розумний, хитрий і дуже любить своїх господарів, тобто всю нашу родину: і маму, і бабусю, і мене, і тата. У Маркіза свій характер. Він любить зустрічати мене після школи, радіє, лащиться, треться об мої ноги, муркоче. На вулицю Маркіза ми не відпускаємо після того, як його ледь не загриз величезний ротвейлер. Але кіт наш не надто переймається, він дуже ледачий. Маркіза любить не тільки вся наша сім’я, але і наші сусіди, і друзі. Він подобається всім гостям за свою ласку і красу.
На продуктах завжди повинна бути указана маса нетто.
– Привіт! Слухай, друже, можеш відповісти на одне важливе питання?
– Привіт. Так, я тебе уважно слухаю.
– Ми ж давно дружимо. То як ти вважаєш, чи заслуговую я називатися справжнім другом?
– Звісно. Навіть не сумнівайся.
– Чому ти так вважаєш?
– Справжній друг завжди допоможе у скрутну хвилину, підтримає. Він буде стояти за друга стіною навіть у найскладніших ситуаціях Не дивлячись на всі недоліки товариша буде дружити. Ти – саме такий!
– Дуже дякую тобі, я радий, шо ти вважаєш мене своїм другом.
