Я мрію працювати для блага своєї Батьківщини, рідного народу, працювати так, щоб золотими ланами жита, родючими садами квітувала наша земля, щоб зводились нові будинки, щоб розвивалася наука і культура. Саме тому я мрію про професію, яка пов'язана з державною службою.
Моя вулиця невеличка, але охайна.
Сусіди милі та добрі. Єсеніна дуже гарна, особливо восени, коли вона одягає найкразу сукню, і просить всіх зупинитися та подивитися на її красу. Весною вона ще та краля, її зелені коси так і розгойдуються н авітрові, просячи помилуватися і похвалити. А ніжні очі фіалок си підсніжників.... Ото справжня розкіж. А п*янкі запахи квітів, чи то дзвінка пісня братика-соловейка. Усі це тримає в собі одна з найменших вуличок мого села
Церка - найчистіше місце де ти можеш розповісти про свої гріхи. Мені подобається ходити до церкви тому що коли я туди заходжу я відчуваю спокій на душі. Кожну неділю ми з сімєю відвідуємо церкву
Скласти речення з словами :авторитетний,авторитарний,адресати ,адресат,видатні,відомий,запитання,питання ,збірка,збрник,зібрання
SerLord [63]
Преподаватель требовал от студента конкретный ответ, а тот начал ему плести что-то непонятное и абстрактное
<span>Авторитетный и умный политик всегда чувствует настроение своих избирателей, он всегда выступает против любых авторитарных законов </span>
<span>Адресант не получил отправленного письма, потому что оно вернулось обратно со словами "адресат выбыл" (в словарях слова адресант--нету! ) </span>
<span>Все прибыли на вернисаж, который проходил в очень известном художественном салоне. </span>
<span>Став студентом, я сразу же записался в институтскую библиотеку, где сразу же вписали полученные мною книги в личный аббонемент.</span>
<span>Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає. Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала. Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить: — Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні. Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку. Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка. Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».</span>
