Твір-опис міста за власними спостереженнями варіант 2 «Опис Києва восени»
Київ – чудове місто, красиве в будь-яку пору року. Квітуче навесні,
потопаюче в зелені влітку, золоте восени, схоже на чарівну сніжну казку
взимку. Я люблю Київ завжди, проте саме осінь у столиці справляє на
мене незабутнє враження та навіває особливий настрій.
Я хочу описати мій улюблений куточок нашої столиці. Щоб дістатися
туди,треба їхати на метро та вийти на станції Арсенальна та йти в бік
парку Вічної слави вулицею Лаврською. Будинки на ній невисокі, з
красивим фасадом, ліпниною. По обох боках вулиці ростуть високі старі
дерева, що роняють жовте листя на тротуар прямо під ноги прохожий. Перші
поверхи більшості будинків тут займають кафе, у яких так затишно
сховатися від мілкого осіннього дощу та випити чашку запашної кави.
Звідусіль чути музику та людські розмови. У цьому районі завжди багато
людей, бо тут знаходяться багато цікавих місць – парки, будівля
Верховної Ради, далі Печерська Лавра та чудовий вид на Дніпро та
Лівобережжя.
Парк Вічної Слави пологими доріжками збігає до самого Дніпра.
Восени він золотаво-зелений. У парку багато красивих дерев, кущів та
полян, є Вічний Вогонь та стела на честь загиблих у Другій Світовій
війні. Багато місцевих та туристів милуються краєвидом з верху парка.
Вони роздивляються широкі мости через Дніпро – міст Метро, по якому весь
час повзуть, ніби величезні гусениці, потяги метро, та знаменитий міст
Патона. А на протилежному березі річки височіють цілі квартали
новобудов, різного дизайну, різних кольорів. Особливо красиво це
виглядає вночі, коли мости, вулиці та будинки освітлюють тисячі ліхтарів
та вогні автомобілів.
Та я люблю гуляти не парком, а саме вулицею Лаврською. Вона й
тиха, і жвава одночасно, і затишна, і малолюдна. Осіннім днем, коли
накрапає маленький дощик, повітря свіже та вологе, жовте листя падає до
ніг, немає для мене місця, гарнішого за це.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=956#ixzz4RKdKMimI
