<span>Аналогічно, для мене мій дідусь завжди був ідеалом і завжди ним залишиться. Такі люди рідко бувають, він і на роботі цілий день працював, приходив з роботи мав час щоб приділити увагу дітям, внукам, завжди готував щось смачненьке, мав великий сад, пасіку, розводив квіти, був поряд з тим справжнім головою сім'ї, дуже любив життя, тому він був і назавжди залишиться ідеалом для всієї нашої родини.
</span>В дитинстві та в підлітковому віці у нас всіх напевно були якісь кумири серед співаків, акторів і так далі.Хтось можливо старався виглядати як кумир, хтось просто брав приклад, або ця людина стала стимулом добитись чогось.
Чи є у вас зараз той, ким ви захоплюється?
Щодо до мене, то напевно як і у всіх головні люди .якими я захоплюсь це мої батьки.Можливо через те, що ще не маю своєї сім"ї, я завжди дивуюсь як мама встигає все зробити і так гарно виглядати в свої роки, а тато вирішити всі проблеми і залишатись завжди в веселому настрої.
<span>А ще особа якою я захоплююсь- це мій хресний. Він завжди є для мене прикладом мудрості, розсудливості, впевненості, доброти...А також я захоплююсь тим, що незважаючи на його статус і того, що він дійсно добився сам, він завжди залишається простою і хорошою людиною, з якою завжди приємно поспілкуватись і попросити поради.
и еще один
</span>
В мене є найкращий друг його звати...Ми з ним(ею) дружимо з дитинства.Ми завжди підтримуємо один одного і допомагаємо усім,ми разом ходили в садочок,а тепер ми разом вчимося в одному класі.
У шафі - додаток
стояла - присудок
його - додаток
шпаківня - підмет
Василько вирішив накивати п'ятами з уроків
Я его тоже писала)Несподівано прийшла до нашого міста зима. Ніхто не очікував такої зими. На будинках з`явились білі, м`якенькі шапки, дерева одяглись у білі сукні. Земля вкрилась срібною ковдрою, вітерець щіпає за щоки, так красиво, ніби в казку потрапили!
Сніг, наче коштовна матерія, блищить і переливається під скупими променями зимового сонця.
Коли йде сніг, сніжинки яскряться на сонечці. Яка прекрасна пора року завітала до нашого міста!
