Міні-твір на тему "Людина, байдужа до своєї мови - дикун" можна написати так:
Мова – один із найбільш цінних здобутків нашого народу, який постійно
необхідно оберігати та захищати. Це те, за допомогою чого ми сприймаємо
світ, ділимося своїми переживаннями та радощами з іншими. З самого
дитинства людина вчиться спілкуватись. Найбільша радість молодих батьків
– це промовляння дитинчам першого слова. І це перше слово дитинка каже
рідною мовою.
На превеликий жаль, у нашому суспільстві існують люди,
які не поважають рідну мову. Дехто вважає, що спілкуватись українською -
соромно, а дехто просто не хоче вчитись пізнавати свою мову, своє
коріння і, зрештою, самого себе. Такі люди – дикуни. Нація має свою мову
і повинна про неї піклуватись та очищати. Не дарма кажуть, що нація
живе до тих пір, доки живе їхня мова.
Спілкуватись рідною мовою –
престижно. Це ознака культурної та освіченої людини. Хіба людина, яка не
має достатньо знань та навичок зуміє гарно та красиво висловлювати
думки своєю мовою? Звичайно, що ні. А якщо не вмієш спілкуватись мовою
своєї країни, то тим паче не зможеш користуватись іншими мовами світу.
Отже, рідна мова- це справжній скарб. Ним необхідно вчитись правильно володіти, вдосконалювати свої знання, тоді не станеш байдужим дикуном.
Вадим завжди корискується популярністю серед дівчат, крім того він вельми авторитетний. В центрі Києва віткрився новий, але вже пристижний магазин.
Слово ряст
звукобуквенний аназіз
р, знак пом'якшення аст
рьаст
Ялта[й А л т а]-4 букви,5 звуків.
П`єса[п й Е с а] - 4 букви,5 звуків.
Пригоди маленького жолудяЖив собі маленький жолудь на прізвисько Малий. Він був найменший з усіх
жолудів на своєму дереві, і тому всі
більші жолуді кепкували
над ним, що
його дуже легко розчавити.
І от одного разу, коли великі жолуді
зібралися та знову стали кепкувати над Малим, йому стало дуже сумно, він
образився і розплакався. А тут якраз прийшли злі хлопці-бешкетники
і почали рвати і чавити
жолудів. <span>В</span>еликі жолуді злякалися і закричали: «Допоможіть!!!» Маленький жолудь почувши це відразу прибіг, хлопці
побачили його і стали чавити, але так і не
змогли це зробити. Тоді хлопці
подумали, що цей жолудь напевне зачарований, злякались і порозбігались. А всі
великі жолуді підбігли до Малого, почали
його підкидувати вгору і красно дякувати за те, що
врятував їх від бешкетників! А після цього
всі маленького жолудя почали шанувати і ніхто більше його не ображав.
