Одного разу я замислилася над поняттям "дружба" і зрозуміла, що точного визначення дати йому не можна . На маю думку, у дружбі найголовінше - це вірність та довіра . Справжній друг - це та людина, якій можна довірити будь-яку таємницю і бути при цьому впевненим та спокійним у тому, що вона не буде розголошена. Друг - це той, хто буде з вами чесний і скаже правду, якою б гіркою вона не була. Існує вислів : "Дружба - це дорогоцінний камінь , який важко знайти , але дуже просто втратити" . Я згідна, що вірний приятель перевіряється часом і життєвими ситуаціями . Друг повинен бути вашим захисником та людиною, на яку можна покластись. А також повинне існувати табу на зраду та безкорисливість .
Кожного року у нас відбувається шкільний ярмарок, цей рік не став винятком. Я стояв(ла) на коридорі і помітила нашу нову вчительку, яка дуже нагадувала мою хрещену, вона купувала печиво у мого однокласника.
Вона було середнього зросту, струнка та тендітна, її чорне волосся підкреслювало виразність її блакитних очей. Погляд був уважним та зосередженим, ніс прямим та кирпатим. Одягнена вона була у синю спідницю та блакитну блузу, яка дуже їй пасувала. Купувала вона печиво максимум дві хвилина, та я запам'ятав її образ, і одразу зателефонував своїй хрещеній.
Україна — моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українець.В Україні я народився, зростаю, навчаюся, звідси мій рід. Я люблю її мальовничі простори, лани, поля, ріки, ліси і гори…
Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи.
Вам доводилось стояти на верхівці муру Хотинської фортеці на Дністріі? Її висота сягає сорока метрів, товщина стін п’яти. Це велична споруда, одна з пам’ яток архітектури. Відчуваєш подих століть, торкаєшся не просто теплого каменю, а нашої історії.
А ви підіймались на гору Говерлу в Карпатах? Це найвища точка України. Як приємно стояти відчуваючи свист вітру у вухах, а пегед очима скільки бачить око — величні гори.
А в сорочинцях були, де все як у Гоголя… Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.
А петриківський розпис бачили? Він зберігся ще з сімнадцятого століття, Розвивається в наш час і відомий в усьому світі. Я був у селі Петриківка і бачив ,як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки — це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.
Такса в таксиста запитала про таксу за проїзд.
Шах з візиром грали в шахи і візир отримав шах.
В школі відбувся святковий бал і там мій костюм отримав найвищий бал.
Легкий вихор зняв кашкетика у Васька і розкуйовдив йому вихор.