У незнайомому лісі
<span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
так это ты должен про свою подругу написать, какая она будет через 15 лет. Как тут помочь можно?
Поміж (прийменник) усіма (займенник) світовими (прикметник) мовами (іменник) людському (прикметник) серцю (іменник) дорожча (прикметник) й (сполучник) ближча (прикметник) саме (частка) тільки (частка) рідна (прикметник) мова (іменник), тільки (частка) на (прийменник) іі (займенник) звук (іменник) воно (займенник) відгукнеться (дієслово) тріпотливим (прикметник) биттям (іменник), тільки (частка) мова (іменник) зігріє (дієслово) душу (іменник), дасть (дієслово) натхнення (іменник).
[гедз`] - 5 букв, 3 звуки.