Доброго ранку , Матуся.Будь ласка,приготуйте мені чай .Вибач,а ти попрасувала мені сорочку? Дуже прошу,попрасувала мені сорочку.Дякую матуся.
Замислювалися ви коли-небудь над тим,
наскільки важливою є вчительська праця? Що незвичайного у професії, яка
пов’язана з формуванням і розвитком
людської особистості? І чому саме вчительку називають нашою другою мамою?
Я впевнена, що професія вчителя –
найважливіша у нашому суспільстві. Батьки дають життя, а вчителі наповнюють
його змістом. Батьки дбають про матеріальне,
а вчителі - про духовне збагачення дитячої душі.
Це дуже складна і кропітка робота, бо педагогам треба розуміти кожну дитину, знаходити підхід до кожної особистості, враховуючи її характер та вдачу. А для цього необхідні не тільки глибокі знання власного предмета, а й педагогіки та психології .
Водночас це дуже цікава професія, адже вчитель має змогу спостерігати за розвитком людської особистості, становленням дитячого «я». І саме від учителя залежить, який життєвий шлях обере учень, чи
принесе він користь суспільству. Ця
відповідальність спонукає педагога постійно вдосконалювати свою майстерність,
дбати про рівень професійного розвитку.
Учителі відкривають нам чарівні двері у життя, - не зачиняймо їх, тримаймо відкритими для любові та добра, якими так щедро, по вінця, наповнює наші душі Вчитель…
В
українських словах м'який знак вживається:
<span><span>
1. </span>Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні: </span><span><span>
1) </span>в кінці слова: увесь [ у в е сَ
], обмаль [ о б м а л َ َ]
</span>
2) слів перед буквами, що позначають тверді приголосні: спільний [с пَ і лَ н и й], вільно [ вَ і лَ н о]
<span>
3) у дієсловах наказового способу та на -ться: стань [с т а нَ ]<span>,
коситься </span>[к о с и тَ
сَ а]</span><span><span>
2. </span>В дієсловах перед часткою -ся (-сь): стань [с т а нَ ] — станься
[с т а н сَ
а], сядь [сَ а дَ ] — всядься [в сَ а дَ сَ а].</span>
3. На позначення м'яких приголосних
усередині складу перед о: льон [лَ о н] сьомий [сَ о м и й]
<span><span>
4. </span>У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: київський [к и й і в сَ к и й], військо [вَ і й сَ к о]</span>
5. У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:
рибонька [р и б о нَ
к а]
старесенький [ с т а р е с е нَ
к и й]
М'який знак
зберігається:
<span><span>
1. </span>В утворених присвійних прикметниках ненька [н е нَ к а ] <span> —
неньчин</span> [н е нَ ч и н];</span>
2. При відмінюванні: вишенька [в и ш е нَ к а ] — вишеньці [ в и ш е н цَ
і],
(але: землянка
— землянці, маска — масці)
В іншомовних словах
В словах
іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також перед я,
ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: конферансьє[к о н ф е р а н сَ й е] батальйон[б а т а лَ
й о н]
мільярд [мَ
і лَ й а р д]
М'який знак
не пишеться у наступних випадках:
<span>1. Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб [д рَ
і б], вісім [ вَ і сَ
і м] ( Виняток: Горький."трьох
") </span><span><span>
2. </span>Перед м'якими, пом'якшеними або
шиплячими: свято [с вَ а т о] сніг [с нَ
і г ]
(Винятки:
після букви л (їдальня, читальня, Польща,
сільський тощо) та слова тьмяний, різьбяр, няньчити,
бриньчати, женьшень, Маньчжурія)</span><span><span>
3.
</span>Між
подвоєними та подовженими приголосними: бутя волосся [в о л о сَ:
а] заміжжя [з а мَ
і жَ: а]
Речення:
</span><span>До конкурсу
залишилося обмаль часу.</span>
<span>Наші працівники вільно володіють двома мовами.</span>
<span>Будь-ласка, стань в чергу.</span><span>
В бабусі на
городі я побачила як квітне льон.</span><span>
В бій вийшло військо князя київського.</span>
<span>На околиці лісу
ріс старесенький ясен.</span>
<span>Для мене сама
найдорожча людина – це моя ненька.</span>
<span>На вишеньці росли чудові ягоди.</span><span>
Мільярди зірок щоночі видніються на безкрайому небі.</span><span>
</span>