Могу добавить, что лейтмотивом является мысль, почерпнутая из Библии - "нет пророка в своем отчестве". Именно эту идею он и представил в поэтической форме.
<span>Специалист по чужим садам в повести "Тимур и его команда" - это Квакин</span>
Всеосяжне почуття братерства і взаємної любові виявляється в наших добрих справах. Це можуть бути відвідини хворих людей, допомога бездомним, сиротам, тим, хто впав у відчай, хто втратив людську гідність.Світ Існує завдяки любові. Саме любов спонукає чинити добрі справи, надихає поетів, змінює саму людину, робить її піднесеною, гарнішою, сильнішою, добрішою.<span>Любов - почуття світле, святе почуття. Від материнського тепла проростає любов до землі, до людей. Саме так, від подарованого нам материнського тепла, від материнської любові, ніжності ми або виростаємо з вмінням любити, або ми позбавлені цього почуття. І чим більше я живу на світі, тим більше переконуюсь, що не кожній людині це дано. Взагалі велика заслуга наших матерів в тому, що вони прищеплюють нам, виховують в нас людяність.
</span>Виростаючи, ми протягом свого життя долаємо і душевну втому, і тимчасові розчарування, й інші нелегкі життєві труднощі, але лише нашого серця „торкається" кохання - все для нас з того часу набуває іншого змісту. Виростають крила, хочеться творити добро, обійняти весь світ, захистите скривджених і ображених. Ми переживаємо душевне потрясіння, захоплення.<span>Окрім любові між чоловіком і жінкою, матір'ю і дитиною існує ще велика любов до своєї країна, свого народу, його культури, традицій. Існує, на мій погляд, мудра думка російського вченого, академіка Дмитра Лихачова, що в людині потрібно любити людину.</span>
Наверно потому что так было задумано специально
