Ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. В нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. Хлібина приходить довгий шлях з лану до наших домівок. Спочатку селекціонери виводять здорове та якісне зерно. Потім готують землю та засівають його на неосяжних просторах, Поливають. Доглядають. Зерно проростає. Незабаром заколоситься нива золотим колоссям. Тоді до роботи приступає комбайнер. Він за допомогою великої машини збере дорогоцінне зерно, відділить його від полови. Верткий млин змеле його на муку. У хлібопекарнях з неї спечуть смачні хліб, булки, коровай. Вони появляться на полицях наших магазинів.<span> У хліб вкладено багато праці. Є хліб – не бути голоду. Тому бережно ставтесь до хліба! </span>
1. Усі йшли на нашу вечірку: і Дмитрик, і Сашко, і Галинка.
У саду було усе, що ми шукали: і яблуні, і груші, і сливи.
2. Олівці і ручки, пензлики і фарби - усе те ми знайшли у нашому магазині.
Ромашки і барвінок, незабудки і маки - квіти, що найчастіше зустрічаються у полі.
3.<span>Усі дерева, які розквітли у саду: яблуні, груші, сливи - заполонили ароматом повітря.
</span>Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили<span>
4.</span><span>Різна погода восени, а саме: віє, гріє, лиє.
</span>Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати<span>.</span>
1) Сьогодні був такий прекрасний день, навіть вітру не було!
2) У новому кінофільмі не було гарного сюжету.
3) Я є великим фанатом спорту.
Коли на село напали татари, люди поховалися на острівцях поміж непролазним болотом. Із села їх не було видно, тому що болото заросло височенним очеретом. Татари й не думали, що там можна сховатися. Вони вважали, що мешканці села перебралися кудись далеко.
Тут увагу ворогів привернули чайки, які кружляли над болотом, непокоїлися, голосно кричали. Татари зрозуміли, що люди переховуються саме там. Вони почали шукати шляху через болото. Втікачів урятувало те, що нападникам не вдалося знайти стежки.
Через кілька днів татари відступили. А врятовані люди прозвали чайок татарськими птицями за те, що ті видали їхню схованку.
Кажуть, що не любили чайок і козаки. Коли запорожці пливли морем на своїх човнах, вони намагались напасти на турецькі галери зненацька. Чайки скупчувалися над козацькими чайками і тим самим попереджали турків про можливий напад.
<span>Ось як пояснює народ, за що чайку називають татарською птицею</span>
