З давніх часів відоме українське народне прислів’я – «Без верби й калини – нема України». Завжди любили красуню калину, яку вважала символом дівочої краси та рідної землі.
Дівчата прикрашали її цвітом коси, глечики та ложки, вишивали сорочки та спідниці, вплітала у віночки. На весіллі перед молодятами ставили букет калини з ягодами, що уособлювало щастя та любов, майбутнє благополуччя сім’ї. Калиною прикрашали коровай та вишивали весільні рушники і святкові жіночі сорочки. Також її застосовували як оберіг від злих духів та помислів, розставляючи її грона по кутах оселі.
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-kalina.html
<span>Дивна квітка, знов ти ожила,
Там у небі бачиш два крила,
То моя душа знов до тебе йде,
Шукає шлях у моїх сумних піснях.
Приспів:
Дивна квітка ніжна сама
Дивиться у небо,
Україно, Ти як мама,
Знов я йду до Тебе!
Хмари сонце закривають
Та летить лелека,
Знаю, щастя не буває,
Якщо Ти далеко!
Дивна квітка посеред трави,
Все минеться, тільки ти живи!
Разом будем ми,
Тільки дочекайся і живи,
Українка я завжди!
Приспів. (3)</span>
Листопад.........................
якщо ти проходиш укр мову в 7 класі по глазовій то відкрий свою книжку на стр 199 впр 358 на зразок і все побачиш))
Толко не бань я написать так не могу
