Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових
надеюсь оно
Охорона птахів.<span>Як уже позначають, птахи є для людини НАДЗВИЧАЙНИХ корисностейхребетних. Проти з шкірних роком все Більше відів птахів зменшується зачісельністю, Поширення, багаті які стають рідкіснімі або зовсім знікають навеликих теріторіях (на СЬОГОДНІ повністю Зниклий близьким 200 відів). Для того,щоб запобігті знікненню птахів, їх треба охороняті. Мало занести тієї чи Іншийвид на сторінки Червоної книги, прийнятя закону про охорону тварин або Певноївідів птахів - треба вівчаті птахів, знаті їхні спожи Щодо НАВКОЛИШНЬОГОсередовища.
</span>
Транс"європейський, Монтеск"є, ад"ютант, пів"юрти, пів"ящика, торф"яний, м"який, під"їзд.
Гро/но-2 слога,<<г р о н о>>,5 букв,5звуков,2 гласные,3 согласные
ЗАРАНИЕ ПОЖАЛУЙСТА
Рідна мова на чужині ще ріднішою стає.
Хто не любить своєї рідної мови,солодких святих звуків свого дитинства,не заслуговує на ім'я людини.
Мова-духовне багатство народу.
Хто мови своєї цурається.хай сам себе стидається.
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.
