Обабіч щляху, замислившись, вишикувалися тополі.
Відлітаючи у вирій, курличуть у синьому небі журавлі.
Співаючи, ідуть дівчата.
Дівчина, стрепенувшись, підняла голову.
Дітлахи, задивившись на веселку, прослухали розповідь вчителя.
З Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську долину.
Ненька встигла і хату побілити, і хліб спекти не поспішаючи. (одиничний)
Смував каштан, затиснувши у своїх кулачках зеленаві їжачки.
Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каштану молодість.
Посланець встав і, обережно ступаючи, перейшов через кімнату.
У мого діді є пшениця.у моїй кишені сидить жабка.діти пишуть диктант.
навесні пишется разом ти вже повинна знати про це!
Як ми всі знаємо природа це наша мати,а ми її діти.Тому ми мусимо зберегти її не забрудювати зупинити вирубку лісів тощо.Ми маємо один великий обовязок захистити її.І ті люди які думають що до них це не добереця вони помиляться . Бо ми живем в одному великому місті яке виробляє повітря і інше.МИ ж люди які моють допомагати наші мамі не робити її боляче не роз чаровивати її і не забувати що якщо не буде планети ми всі помремо.