Проспіваємо , префікс про, корінь спів, суфікс аєм, закінчення о
Тарас Григорович Шевченко – один з найталановитіших та найпопулярніших українських письменників. Його творчість стала прикладом для цілої плеяди визначних майстрів слова ХІХ століття. У 1840 році збірник творів Тараса Шевченка «Кобзар» став еталоном української поезії, прикладом для багатьох молодих поетів. Згодом сам Тарас Шевченко став символом боротьби за свободу, патріотизм та символом величі українського слова.Як одна людина завдяки маленькому збірнику віршів змогла стати одним з найвеличніших поетів України? Мабуть, все пов’язано з неймовірною милозвучністю творів Шевченка, ліризмом та такими простими, але хвилюючими сюжетами. Його Катерина (з однойменної поеми) не може не викликати жалю. Шевченко – майстер створювати необхідну атмосферу. Навіть природа у його творах відповідає життєвим колізіям героїв. Спочатку була весна, коли молода Катруся зустрічалася з москалем-кривдником. Коли її вигнали з дому – настала холодна зима.А твір «Утоплена» навіює готичні образи. Дівчину втопила власна мати, яка заздрила вроді дочки. Лілея стала русалкою, почала спокушати молодих хлопців та затягувати їх у своє озеро.Важливими у творчості Шевченка є його історичні поеми. Згадаємо хоча б поему «Гайдамаки». Криваві події української історії показані Тарасом Григоровичем неймовірно правдиво. Тут і вбивства дітей, жінок, злоба народу, зради. Повстання є повстання: Шевченко не прикрашає римами та красивими образами людське горе. Але при цьому герої поеми – патріоти, їх вчинки та слова – інструменти для письменника, який хоче розказати про боротьбу українського народу.<span>Особисто мені найбільше подобаються вірші Великого Кобзаря про його дитинство, родину. Вся творчість Шевченка пронизана болем та жалем за власну країну, неволю на рідній землі, сирітство народу. «Мені тринадцятий минало…», «Садок вишневий коло хати…», «Заповіт» - перлини творчості Шевченка, в яких він розкриває душу і розповідає про свої мрії.</span>
Фронтовые дороги пропахли порохом, были в следах воинов, танков и звали с собой на защиту России.
А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не по-тикатиму.
— Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п'ю. Так і зіпсуюсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що — патріотичні почуття притуплені?
— Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще… — Шкода. Але що робити?
— Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!
— Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»
— Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.
— Або якби князь був князем… І я — сама собою… І всі люди — людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні… Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…
— …є лицарі і з‑за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з них не сміє. Цього ми до-зволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історії і для прикладу.
Іван Карпенко Карий - відомий талановитий драматург його перу належать вісімнадцять оригінальних п'єс в яких він показав збагачення землевласника через експлуатацію селян, гнів і страждання народу життя української інтелігенції . У комедії "Сто тисяч" автор викрив зажерливість багатія Герасима Калитки, який збагачувався працею наймитів їх нещадною експлуатацією шкодував для них їжі . Герасим на всьому заощаджує, скуповує землю в дворян, які розорились. Сенс життя для нього полягав у постійному збагаченні . Втративши гроші він не знає як буде далі жити . На той час і навіть зараз суспільство вважає, що цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має тому в бажанні здобути гроші люди здатні на все навіть втрати душу .Герой п'єси Савка казав : "без душі мабудь легше, ніж без грошей"
Цікавий персонаж п'єси багатій Терентій Пузир .Джерелом його збагачення теж була жорстока експлуатація селян найманих робітників . Також він не побоявся збагатитися шляхом злочинних махінацій . Здивувало мене те, що Пузир вирішив збагатитись за рахунок шлюбу дочки з сином багатія Чобота .Його не цікавили почуття власної доньки, яка любила учителя гімназії - Калиновича. Життєві принципи Пузиря це "користь витягати хоч би й зубами прийшлось тягнути" .Він через жадобу до збагачення став жорстоким і бездушним, безчесним та некультурним . Наскільки він був скупим. що ходив у подертому кожусі і ховавши в банки, де зберігав свої мільйони він в торбі носив хліб і сало, щоб не платити зА обід . Хоча себе він вважав добрим і чесним, багатство він наживав важкою працею.
Проблеми які висвітлив драматург в п'єсі "Сто тисяч "є проблеми й сьогодення . Карпенко-Карий змушував читачів замислитися над тим як треба жити і працювати чесно, щоб не було стидно у майбутньому перед своїми нащадками . Письменник сучасності Мирослав Дочинець пише : "Основні речі у житті є безкоштові .Вони нам просто дані" . "Щастя ніколи не приходить з чеком чи з банківським рахунком " , "За гроші можна купити чудовий будинок, але не домашній затишок , за гроші можна купити ліжко, але не сон , за гроші можна купити поверхневі стосунки, але не дружбу ". Те, чим ти є значно важливіше, ніж те, чим ти володієш. І дійсно я з ним погоджуюсь.
