Військовий виконував свій обов'язок перед Батьківщиною.
Військовий госпіталь працює без перестану.
Нове ______(не змогла поставити це слово у вигляді іменника, хоч як не ламала голову)
Нове пальто гарно пасує до черевиків.
Дорослі інколи забувають, що були дітьми.
Дорослі люди зібралися іти в кіно.
Старий сидів на лавці біля хати.
Старий дід розповідав онукам казки.
Коло на асфальті скоро змиє дощ.
Коло річки паслися гуси.
Мій рідний край назавжди у моєму серці.
Край дороги росла одинока тополя.
Молоді відправились у весільну подорож.
Молоді яблуні вже добре родили.
-Привіт!
-Привіт!
-У мене є до тебе невеличке прохання.Ти ж добре розбираєшся у комп*ютерах?
-Так,звісно.
-У мене не відкривається програма Word,де зберігся мій твір.Мені щойно купили принтер,встановили катридж і я хотів роздрукувати інформацію на урок,яку знайшов в інтернеті.Ти можеш подивитися,чому програма не відкривається?
-Добре,я подивлюсь.
-Дякую.Ходімо до мене.
-Так гаразд.
Не біжи, не читай, не ходи, не роби, не їдь, не сиди, не говори, не
дзвони, не барись, не бери, не давай, не ший, не носи, не пити, не
тужити, не кричати, не купатися, не співати, не виконувати, не думати,
не любити, не літати, не дружити, не жити, не повторювати, не сіяти, не
допомагати, не стояти, не рости, не писати
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ. Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolota-osin-fedir-minaylo-opis/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua