Червоне,Біле,Чорне,Азовське,Середземне,Карибське моря
Коли розтанули сніги і скресла крига, хочеться піти до річки, помилуватися природою. Перші дерева, що прокинулись від зимового сну – верби. На гнучких блискучих гілочках розкрились лусочки бруньок і з’явились котики. Вони пухнасті і сірі, вкриті шовковими волосками, приємно лоскочуть обличча. Коли сонце добре прогріє повітря пухнасті котики перетворяться на сережки з дрібним жовтим пилком і ніжним ароматом. Я зрізаю декілька гілочок верби і несу їх додому, нехай і моя родина помилується пухнастою красою та відчує прихід весни. В теплій кімнаті верба розквітне дуже швидко, зараз поставлю її у воду.
Без верби і калини нема України.
Навесні верба зацвітає сіренькими котиками.На свято вербної неділі народ зриває декулька гіллячок ,і їх святили у храмі.Шмагали нею всіх членів родини й худобу .Щ й приказували ”НЕ Я Б’Ю ВЕРБА Б’Є,ЗА ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКДЕНЬ,НЕДАЛЕЧКО ЧЕРВОНЕ ЯЄЧКО”.Потім освячену вербу зберігали у домі і використовували як захист від дитячих хвороб
<span>Від Вербної неділі починали готуватись до Великодня.</span>
"Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі", - пише поетка сучасності Ліна Василівна Костенко. Свій перший вірш я написав про Україну. В ньому я возвеличив незламність і волелюбність українців, описав гори, ріки і полонини. Він ще не такий досконалий, але написаний від щирого серця.
Далі я почав писати вірші різножанрові. Про що б я не писав - природу, тварин, людей, світ - я зрозумів, що вся поезія оповита серпанком загадковості. Вірш є прикладом майстерності, яка досягається завдяки великому таланту та непосильній праці, самовдосконаленню.
Для мене поезія - наче ковток свіжого повітря, друге дихання. Коли я вперше прочитав вірші Ліни Костенко, я був приємно вражений силою її таланту, адже кожен рядок написаний серцем.
Я хотів би стати відомим письменником у майбутньому, щоб бути істинним сином свого народу, може, навіть, послідовником Ліни Василівни. Я осмислюватиму все, що накопичено й вистраждано століттями несвободи, боротьби, перемог і поразок, щоб нічого не розгубити в нелегкій дорозі в майбутнє тисячоліття. Мені байдуже, чи стану я популярним поетом, головне - ніколи не зважати на кон'юнктуру і писати найчесніші, найбезстрашніші поетичні твори.
Вакансія - вільне місце
Імітація - наслідування, копіювання
Фіаско - поразка, крах
Орнамерн - малюнок, зображення
Акцентувати - привертати увагу, наголошувати, виділяти.
