Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне все навкруги своїм холодом. Дні стануть короткими, небо буде похмурим, а дерева скинутьз себе останнє листя. Затихне парк без пташок, які повернуться до нього тільки навесні. Де ж ти, літо, поділось, куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось. Але парк не почуває себе самотнім. Жителі міста приходять сюди на відпочинок, блукають алеями, засипаними листям, дихають свіжим осіннім повітрям. І діти полюбляють гуляти в парку: ховаються одне від одного між деревами, збирають листя. А ось і грибники завітали сюди, бо осінь цього року шедра на гриби. Гарно в старому осінньому парку восени, коли попрощався він злітом і прислухається до кроківзими. В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання
Місцевий,орудний,давальний,давальний,давальний,родовий,родовий
<u>Яка чудова рання осінь! </u>Що це за стукіт лунає в лісі? Це дятел лікує дерево. Що за шурхіт у кущах? Хто ц<span>е фиркає? <u>Їжачок! </u>Він знайшов яблучко.</span>
Зсипати- бо префікс с- перед глухими приголосними к, п,т, ф,х в усіх інших випадках з- або зі-
<span>Дивись, я сміюсь, коли серце ридає... </span>Дитяче довір 'я до вчителя - це крапля чистої роси на квітці троянди, треба так зірвати квітку, щоб не струсити цю краплю.Помиляються не тільки люди, помиляються навіть святі.
<span>У квітках летить весна, журавлів щука й не зна, що вони їй вістунами відчиняють всюди брами .
</span><span>Лине сонячний шлях, а на нім ти і я і кругом у квітках Україна моя </span>