Ответ:
б)
Объяснение:
У інших рядках є слова з закінченнями ою...
На перерві у школі питають мене "кого вважаю я своїм другом?", а я мовчу...
Ось і уроки закінчились. Прийшов(ла) я додому і питаю у мами:
-Мам, мене сьогодні запитали "кого я вважаю своїм другом?" а мовчав(ла)... Ось наприклад Оля мене завжди пригощає, Тарас дає списувати на контрольній, Таня дає домашню переписати...
-А в тебе є такий друг, що допомагає тобі-підготуватися до контрольної, зробити домашню роботу, але не списати, пригощає, довіряє тобі...?
-Так, це Катя. Але вона допомагає а не дає списувати...
-А ти розумієш те, що якщо списувати будешь погано вчитися і не прейдеш у наступний клас?А ще, вони ж беруть у тебе щось взамін?
-Так.
-Їм це дуже вигідно а тобі ость ні.
-Мама, я їх вважаю своїми друзями!А ось Катя...
-Добре, я лише тобі підказала хто твій друг.
Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
<span>Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку...</span><span> (П. Гулак-Артемовський). <span>Ти мене, кохана, проведеш до поля...</span> (М. Рильський). <span>О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади</span> (О. Олесь).</span>
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий,<span> як-то мало святих людей на світі стало!</span><span> (Т. Шевченко). <span>Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання!</span> (І. Франко). <span>Прощай, моя рідна, дорога Десно </span>(О. Довженко). <span>Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... </span>(П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила,<span> ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала</span> (Леся Українка).</span>
Н.двітисячи двісті вісімдесят три
Р.