Ще з давніх-давен церква вважалася символом духовного життя народу. Адже саме тут ми можемо побути наодинці з Богом, поділитися своїм горем, радістю, висповідати й очистити душу. Божий храм – це місце, де охрещують нове життя та відспівують померлих. На будівництво церкви завжди виділялися значні кошти, тому не дивно, що її називають еталоном серед об’єктів архітектури. Велич і розкіш соборів, особливо православних, справді вражає. Не винятком стала й перлина українського бароко – Андріївська церква. Андріївська церква, названа в честь апостола Андрія Первозванного, красується на пагорбі одного з найстаріших і найдивовижніших районів Києва – Подолі. Вона, безумовно, є вершиною творчості Бартоломео Растреллі. Живописність, розкіш декору, позолота – всі ці риси увібрала в себе велична споруда. Церква вражає виразністю та яскравістю, ніби її намалювали на тлі неба. Міцні стіни розташовані на стилобаті – основі комплексу церкви. Висота храму близько п’ятдесяти метрів. Інтер’єр виконано за допомогою різних видів мистецтва: архітектури, живопису, ліплення, а пишним декором оздоблено і вікна, і двері. Із зовнішньої тераси навколо споруди можна помилуватися мальовничими краєвидами. У мою пам’ять образ Андріївської церкви врізався після перегляду вічної кінокласики «За двома зайцями». Пам’ятаєте, як Голохвастов підіймався чавунними чорними сходами? А граків, які здійнялися хмарою, коли задзвонили дзвони? І все б добре, та дзвонів тут ніколи не було. А все через легенду. Кажуть, що під храмом затаїлося підземне море, яке розбудити зможе тільки гучний дзвін. І тоді течію вже не зупинити. Тому не варто ворушити минуле й перевіряти справжність таких давніх легенд. Сьогодні ж Андріївська церква – справжня окраса Андріївського узвозу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-andriyivskoyi-tserkvi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Сіль- [с і л"<span>]
Там де " там має бути одна у мене просто нема </span>
Багато хто вважають, що можно жити без дружби , але я вважаю що без дружби ми б не вижили. Давайте уявимо світ без дружби. Усі самотні ні у кого немає друзів, посмішки на устах і всі сидять вдома , мовчать , усі заводи пустують. А з дружбою усім весело, всі грають, усміхаються. Я вважаю що з дружбою світ становиться яскравіше, веселіше, добріше. Тож давайте дружити!
1.Тяжкі часи в Україні
2.Зоворожуючі пісні хлопчика
3.Вороги стрепенулися
4.Прохання Хана заспівати пісні
5.Пісні Цвіркуна
Н.В.
<span> вісімдесять чотири
р.в вісімдесяти чотирьох
д. Вісімдесяти чотирьом
з вісімдесяти чотирьох
о Вісімдесяти чотирьма
м (на,у) вісімдесяти чотирьох
</span>