З давніх часів відоме українське народне прислів’я – «Без верби й калини – нема України». Завжди любили красуню калину, яку вважала символом дівочої краси та рідної землі.
Дівчата прикрашали її цвітом коси, глечики та ложки, вишивали сорочки та спідниці, вплітала у віночки. На весіллі перед молодятами ставили букет калини з ягодами, що уособлювало щастя та любов, майбутнє благополуччя сім’ї. Калиною прикрашали коровай та вишивали весільні рушники і святкові жіночі сорочки. Також її застосовували як оберіг від злих духів та помислів, розставляючи її грона по кутах оселі.
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-kalina.html
Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або допоможуть каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі допоможе. Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.
<span>Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя. </span>
<span>З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. Та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше. </span>
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя
"Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя", - дорікав своїм сучасникам славетний Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, у творі "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє". У цьому вірші поет дуже емоційно і натхненно доносив до людей край важливу думку: не варто сліпо копіювати чужий досвід, чужі думки та ідеї, а треба жити своїм розумом. Брати від інших те, що є корисним, але думати власною головою. Треба мати почуття національної гідності, бути патріотом.
Майже кожен українець пам'ятає повчальну цитату з цього вірша:
...Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Але мало хто пам'ятає продовження цієї цитати, хоча воно є не менш повчальним:
...Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають...
"Матір" - це Україна, це рідна земля, що породила нас. Цими словами Кобзар нас попереджує, що людина, що забуває свою країну та свій народ, не буде щасливою.
Кохання це дуже гарна та прекрасна рiч.
Дiти завжди загадують смiшнi бажання.
Вчитель задала дуже не зрозумiле питання.
Шахтарi здобувають в шахтахвугiлля аби нам було тепло та затишно.
ламати дрова- робити багато помилок
майстер на всі руки- людина яка може все зробити
мов кіт наплакав- дуже мало
на край світу- куди завгодно
побити глечики- посваритися
часто й густо- не рідко
заяча душа- про богуза
з легким серцем- без тривоги
не по кишені- надто довго
кусати лікті- шкодувати за чим-небудь