1.а
2.г
3.б
4.в.
далі не читала
Шановний Олександре Гаврош!
Нещодавно я прочитала Вашу книгу «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Хочу подякувати Вам за цікаву і змістовну розповідь про відому людину мого краю – Івана Фірцака.
Я дізналася, що Іван народився у звичайній сім‘ї і не здогадувався про свою силу. У творі мене найбільше вразило те, як Іван переборює свої життєві труднощі.
У книзі мені зустрілися багато персонажів, з якими Івана звела доля: пан Кривальський, Маруська, Міх, агент Фікс, мадам Бухенбах та інші. Та мені хочеться порівняти Івана з Велетом та Міхаїлом Голим.
Велет – це шахрай, який дуже уміло використовував свою силу на те, щоб змусити людей бути у відчаї і дати йому гроші. А от Іван свою силу використовував в добрих намірах для людей.
Дякую Вам, авторе, за прекрасну українську книжку, яка познайомила мене із неймовірними пригодами силача Закарпаття. Ілюстрації у творі допомогли мені краще побачити зміст тексту.
Сподіваюсь, що видавництво Старого Лева надрукує ще багато Ваших цікавих книжок про забутих людей минулого
Кабаки втерти Кабаки втерти (дати) — покарати, побити. Кадити фіміам Кадити (палити, курити і т. ін.) фіміам комусь, перед кимось — дуже вихваляти кого-небудь. Казанок варить Казанок (баняк, макітра) варить — хто-небудь розумний, кмітливий, добре розуміє що-небудь, орієнтується в чомусь. Казанська сирота Казанська сирота — той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. Казенний дім Казенний дім — тюрма. Казитися з жиру Казитися з жиру — бути надто вибагливим, вередувати, каверзувати, дуріти з розкошів. Казка без сорома Казка без сорома (без сором; соромно й казати) — уживається при усній розповіді про кого-небудь, хто зробив або сказав щось непристойне чи неприйнятне з морального погляду. Казка про білого бичка Казка про білого бичка — що-небудь надумане, вигадане. Казкове царство Казкове царство; царство казок — місце з чудовими, дивовижними природними умовами або з незвичайним рослинним та тваринним світом. Каламутити воду Каламутити / скаламутити (закаламутити) воду (в криниці) — вносити розлад, неспокій; підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось дій. Калатати: вік калатати Калатати: вік калатати / скалатати — жити в злиднях, бідувати, поневірятися. Календ: до грецьких календ Календ: до грецьких календ , книжн., ірон., з сл. відкладати — на невизначений термін, надовго.
У кожного в житті є дуже не простий вибір:наприклад з ким я буду дружити, але від твого вибору твоє майбутнє може змінитись:наприклад ти вирішив ,що будеш дружити саме з людиною ,якою ти вважаєш "крутою,класною,суперовою",але приходить час ,коли вона використовує тебе як" іграшку".Одже,власний вибір залежить від нас і тільки від нас
Твір про людину і ліс можна скласти так:
Людина і природа взаємодоповнюють
одне одного. Наприклад, ліс дарує нам кисень. Недарма дерева називають
легенями лісу. Гуляючи в лісі, людина відчуває єдність з природою,
знаходиться у повній гармонії з навколишнім світом. Все у лісі
приваблює: височенні дерева, надзвичайної краси рослини, співи пташок.
Але
людина часто нівечить ліс. Кожен з нас, йдучи на природу, повинен
пам'ятати, що він у цих місцях - не господар, а лише гість. Тому не слід
залишати сміття, мучити дерева надписами, зривати квіточки. Від цього
ліс страждає та хворіє. Пам'ятаймо про нашу єдність з природою та бережімо її!