Потомучто ребенок нежный и внемательний
Минув рік. На пишному стрункому деревці висіли золоті яблучка. Над ними літали веселі пташки, працьовиті бджілки, яскраві метелики.
. Композиція.
Експозиція: випасаючи в лісі коняку, Михайлик назбирав багато грибів.
Зав’язка: отримання Михайликом у попа іншої книги — «Тарас Бульба».
Кульмінація: подяка дядька Себастіяна Михайлику за гриби, його розповідь хлопцю про майбутнє щасливе життя.
Розв’язка: шаноба і вдячність Михайлика дядьку Себастіяну за його сердечність і доброту до простого люду.
<span>Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті зі своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними. Лагідний, добрий, гарний світ нениних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним. Павлик любив звірят, любив пташок і плакав, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам.</span>
<em>Мамина</em> пісня... Як багато значать для нас ці слова! З самого малечку своїми <em>теплими</em> піснями матуся нас заколихувала, заспокоювала. Навіть у <em>дорослих</em> людей у серці залишається ця пісня дитинства! Своєю <em>ніжною</em> ласкою вона зігріває душу. <em>Материна </em>пісня <em>гарна, мила, люба, казкова, чарівна..</em>. Як багато можна сказати про неї!
<em>Прикметники:</em><em> мамина, теплими</em>, <em>дорослих, материна, гарна, мила, люба, казкова, чарівна.</em>